Персоналії
Варивода Антін (1869-1936) -
полковникУкраїнської Галицької Армії. 16.3.-30.9.1916 - комендант Легіону Українських Січових Стрільців. Учасник українсько-польської війни 1918-1919 рр.
В серпні 1920 р. був призначений командиром табору для полонених галичан у м.Ліберець (Чехословаччина). Помер у Відні.Коссак Григорій (Гриць) (1882-бл. 1932) -
полковник УГА. До 1914 р. працював вчителем в Ясенівці біля Дрогобича, брав активну участь у роботі товариства 255
«Січових Стрільців» на Дрогобиччині. На початку Першої світової війни був мобілізований до австрійської армії. Згодом відкликаний з діючої армії на прохання «Бойової Управи УСС» для формування УСС. 3.8.1914 призначений отаманом другого куреня Легіону Українських Січових Стрільців. В січні-березні 1915 р. - виконував обов'язки коменданта полку УСС, а з 22.8.1915 до 16.3.1916 - командир Першого полку УСС. 5-9.11.1918 -
командуючий українськими військами у Львові. В 191718 рр. - заступник командира, а згодом командир Вишколу УСС. Під час українсько-польської війни 1918-19 рр. з кінця 1918 р. очолював Третій Корпус УГА, згодом - тилові служби УГА. На початку 1920-х рр. перебував у таборі для інтернованих у м. Ліберець (Чехословаччина). Згодом жив в еміграції в Австрії та на Закарпатті. В 1924 р. повернувся до УСРР, викладав українознавство в школі червоних старшин у Харкові. В 1931 р. разом з відомими українськими політичними і військовими діячами періоду українських національне визвольних змагань 1917-21 рр.
І.Лизанівським, М.Шрагом, П.Христюком, В.Голубовичем,
В.Мазуренком та ін. був заарештований органами НКВС. Звинувачений у приналежності до підпільної терористичної організації «Українського Національного Центру» і незабаром розстріляний.
Левицький Омелян (1875-1917) - український
політичний і військовий діяч. За фахом - юрист. В 19071912 рр. працював адвокатом.
Належав до Української Національно-Демократичної Партії, входив до керівного органу організації - Народного Комітету. З серпня 1914 р. брав активну участь в організації Легіону Українських Січових Стрільців. В 1914-1915 рр. командував четою, сотнею УСС. Відзначився в боях над Стрипою і Серетом у вересні 1915 р. В грудні 1916 р. призначений командантом Гуцульської сотні УСС, яка брала участь у боях біля Курлибаби на Закарпатті. В одному з боїв Левицький загинув.Лепкий Лев Сильвестрович (літ. псевд.:Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз) (1888-1971) - український поет і прозаїк. Навчаючись у Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, Лев Лепкий поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. Під час навчання у Краківській академії мистецтв студентські аматорські гуртки їздили з концертами та театральними виставами на Буковину, до Німеччини та Австрії. Разом з друзями Левко організував Січові організації на Бережанщині, Бориславщині. З початком Першої світової війни він стає одним з перших організаторів Легіону Українських Січових Стрільців У боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави. Завдяки йому та його побратимам Роману Купчинському, Михайлу Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому маємо історію УСС - описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та вічно нев'янучі і невмирущі стрілецькі пісні. Автор низки пам'ятників на могилах Січових стрільців, зокрема у Винниках на Львівщині. Після закінчення війни Левко Лепкий активно займався літературною, редакторською роботою. У 1931-1939 рр. працював директором курорту «Черче» біля Рогатина, був одним з його співзасновників. З початком Другої світової війни він назавжди прощається з рідною Україною, виїжджає спочатку до Кракова, а згодом і до Сполучених Штатів. Після років поневірянь активно включається в українське громадське життя діаспори, відновлює видавництво «Червона Калина», друкує свої спогади, оповідання, вірші та нові пісні.
Найважливіші події: 1914 р.
1 серпня - Німеччина оголосила війну Росії. Початок першої світової війни;
2 серпня - утворення у Львові Головної української ради;
4 серпня - у Львові створено Союз визволення України (СВУ), члени якого виступали за державну самостійність України, поразку Росії у війні;
13 серпня - Царський уряд видав указ про заборону друку видань українською мовою;
18 серпня - 21 вересня відбулася Галицька битва військ Росії та Австро-Угорщини, почалося захоплення російськими військами Східної Галичини;
Серпень-вересень - у Галичині на підставі постанови Головної української ради почалося формування українського легіону Січових стрільців;
Вересень - російські власті заборонили на західноукраїнських землях видання українських газет і журналів, діяльність «Просвіт» та інших громадських і культурних національних організацій і товариств;
1915 р.
Червень - розпочався загальний відступ російських військ; Восени - російські війська закріпилися на лінії Камянець- Подільський- Тернопіль- Дубно;
Квітень-серпень - російські війська залишили територію Галичини;
5 травня - у Відні відбулося перше засідання Загальної української ради;
1916 р., травень-червень. - «Брусиловський прорив»; 1917р.
12 березня - у Росії перемогла Лютнева революція, повалено самодержавство;
1918 р.
9 лютого - було підписано сепаратний договір між Німеччиною та Центральною Радою;
1 березня - Війська Центральної Ради разом з австро- німецькими військами взяли Київ. Австро-німецькі війська окупують територію України;
3 березня - сепаратний Берестецький мир Радянської Росії з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною. Росія відмовлялася від суверенітету над Польщею, Литвою, частиною Білорусі та Латвії. Росія зобов’язалася вивести війська з України, Фінляндії, Латвії та Естонії і провести повну демобілізацію армії і флоту. Росія відмовлялася від Карса, Ардагана і Батума у Закавказзі;
11 листопада - в Компьєнському лісі (Франція) представники Антанти і німецького генералітету підписали перемир’я на 36 днів.
Воно передбачало: евакуацію німецьких військ з Бельгії, Франції, Люксембурга, Ельзасу і Лотарингії впродовж 19 днів; відмову від Брест-Литовського договору; передачу всього озброєння
переможцям; повернення на батьківщину полонених.
Перша світова війна закінчилась. Вона ввійшла в історію як одна з найкровопролитніших і найжорстокіших воєн.
Контрольні запитання:
1. Чи згуртувала Перша Світова війна українське суспільство в його бажанні розгромити агресорів?
2. Визначте причини Першої Світової війни.
3. Схарактеризуйте діяльність легіону Українських січових стрільців.
4. Який континент став основним театром воєнних дій Першої Світової війни?
Рекомендована література:
1. Бушин М.І., Храмова-Баранова О.Л. Історія
України. Хроніка. Учбовий посібник: В 2-х ч. Ч.1, -
Черкаси, 2003.
2. Гунчак Т. Україна. Перша половина XX ст. - К., 1993.
3. История Украины /Под ред. Н.И.Бушина. - Уфа., 1996.
4. Історія релігії в Україні / під ред. А. М. Колодний. в 10 т. - К., 1996-2002.
5. Історія України /під ред. Ю.Зайцева. - К., 1996.
6. Історія України/Під ред. В.Смолія. - К., 1997.
7. Ковальчук Г. Економічний розвиток західноукраїнських земель. - К., 1980.
8. Нарис історії України ХХ століття / За заг. ред. акад. В.А.Смолія. - К.: Генеза, 2002.
9. Реєнт О., Сердюк О. Загострення суперечностей в імперському суспільстві в роки Першої світової війни (липень 1914 - лютий 1917 рр.) // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / НАН України, Інститут історії України. - К., 2004. - Вип. VII. - С. 5-47.
10. Реєнт О.П. Україна в імперську добу (ХІХ - поч. ХХ ст.) / НАН України, Інститут історії України. - К., 2003.
11. Реєнт О.П., Сердюк О.В. Перша світова війна і Україна. - К.: Генеза, 2004.
12. Субтельний О. Україна. Історія. - К., 1993.
13. Украинская государственность в XX в. - К., 1996.
14. Велика Війна 1914 - 1918 рр. і Україна: у 2-х кн. - К.: ТОВ «Видавництво «КЛІО», 2013.- Кн. 1. - 784 с
15. Дорнік В., Касьянов Г., Ліб П., Ляйдінґер Г., Міллєр А., Мусял Б., Расевич В. Україна між самовизначенням та окупацією: 1917-1922 роки / Кер. авт. кол., гол. упорядн. В. Дорнік; Наук. ред. Р. Пиріг; Перекл. з нім. В. Кам'янець. НАН-України. Інститут історії України. - К.: Ніка-Центр, 2015. - 512 с.
16. Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу: тенденції, суперечності, перспективи в світлі сучасного етапу українського націотворення / НАН України. Інститут історії України. - К.: Інститут історії України, 2014. - 109 с. - (Студії з регіональної історії. Степова Україна).