Персоналії

Варивода Антін (1869-1936) -

полковникУкраїнської Галицької Армії. 16.3.-30.9.1916 - комендант Легіону Українських Січових Стрільців. Учасник українсько-польської війни 1918-1919 рр.

Коссак Григорій (Гриць) (1882-бл. 1932) -

полковник УГА. До 1914 р. працював вчителем в Ясенівці біля Дрогобича, брав активну участь у роботі товариства 255

«Січових Стрільців» на Дрогобиччині. На початку Першої світової війни був мобілізований до австрійської армії. Згодом відкликаний з діючої армії на прохання «Бойової Управи УСС» для формування УСС. 3.8.1914 призначений отаманом другого куреня Легіону Українських Січових Стрільців. В січні-березні 1915 р. - виконував обов'язки коменданта полку УСС, а з 22.8.1915 до 16.3.1916 - командир Першого полку УСС. 5-9.11.1918 -

командуючий українськими військами у Львові. В 1917­18 рр. - заступник командира, а згодом командир Вишколу УСС. Під час українсько-польської війни 1918-19 рр. з кінця 1918 р. очолював Третій Корпус УГА, згодом - тилові служби УГА. На початку 1920-х рр. перебував у таборі для інтернованих у м. Ліберець (Чехословаччина). Згодом жив в еміграції в Австрії та на Закарпатті. В 1924 р. повернувся до УСРР, викладав українознавство в школі червоних старшин у Харкові. В 1931 р. разом з відомими українськими політичними і військовими діячами періоду українських національне визвольних змагань 1917-21 рр.

І.Лизанівським, М.Шрагом, П.Христюком, В.Голубовичем,

В.Мазуренком та ін. був заарештований органами НКВС. Звинувачений у приналежності до підпільної терористичної організації «Українського Національного Центру» і незабаром розстріляний.

Левицький Омелян (1875-1917) - український

політичний і військовий діяч. За фахом - юрист. В 1907­1912 рр. працював адвокатом.

Лепкий Лев Сильвестрович (літ. псевд.:Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз) (1888-1971) - український поет і прозаїк. Навчаючись у Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, Лев Лепкий поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. Під час навчання у Краківській академії мистецтв студентські аматорські гуртки їздили з концертами та театральними виставами на Буковину, до Німеччини та Австрії. Разом з друзями Левко організував Січові організації на Бережанщині, Бориславщині. З початком Першої світової війни він стає одним з перших організаторів Легіону Українських Січових Стрільців У боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави. Завдяки йому та його побратимам Роману Купчинському, Михайлу Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому маємо історію УСС - описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та вічно нев'янучі і невмирущі стрілецькі пісні. Автор низки пам'ятників на могилах Січових стрільців, зокрема у Винниках на Львівщині. Після закінчення війни Левко Лепкий активно займався літературною, редакторською роботою. У 1931-1939 рр. працював директором курорту «Черче» біля Рогатина, був одним з його співзасновників. З початком Другої світової війни він назавжди прощається з рідною Україною, виїжджає спочатку до Кракова, а згодом і до Сполучених Штатів. Після років поневірянь активно включається в українське громадське життя діаспори, відновлює видавництво «Червона Калина», друкує свої спогади, оповідання, вірші та нові пісні.

Найважливіші події: 1914 р.

1 серпня - Німеччина оголосила війну Росії. Початок першої світової війни;

2 серпня - утворення у Львові Головної української ради;

4 серпня - у Львові створено Союз визволення України (СВУ), члени якого виступали за державну самостійність України, поразку Росії у війні;

13 серпня - Царський уряд видав указ про заборону друку видань українською мовою;

18 серпня - 21 вересня відбулася Галицька битва військ Росії та Австро-Угорщини, почалося захоплення російськими військами Східної Галичини;

Серпень-вересень - у Галичині на підставі постанови Головної української ради почалося формування українського легіону Січових стрільців;

Вересень - російські власті заборонили на західноукраїнських землях видання українських газет і журналів, діяльність «Просвіт» та інших громадських і культурних національних організацій і товариств;

1915 р.

Червень - розпочався загальний відступ російських військ; Восени - російські війська закріпилися на лінії Камянець- Подільський- Тернопіль- Дубно;

Квітень-серпень - російські війська залишили територію Галичини;

5 травня - у Відні відбулося перше засідання Загальної української ради;

1916 р., травень-червень. - «Брусиловський прорив»; 1917р.

12 березня - у Росії перемогла Лютнева революція, повалено самодержавство;

1918 р.

9 лютого - було підписано сепаратний договір між Німеччиною та Центральною Радою;

1 березня - Війська Центральної Ради разом з австро- німецькими військами взяли Київ. Австро-німецькі війська окупують територію України;

3 березня - сепаратний Берестецький мир Радянської Росії з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Туреччиною. Росія відмовлялася від суверенітету над Польщею, Литвою, частиною Білорусі та Латвії. Росія зобов’язалася вивести війська з України, Фінляндії, Латвії та Естонії і провести повну демобілізацію армії і флоту. Росія відмовлялася від Карса, Ардагана і Батума у Закавказзі;

11 листопада - в Компьєнському лісі (Франція) представники Антанти і німецького генералітету підписали перемир’я на 36 днів.

Литовського договору; передачу всього озброєння

переможцям; повернення на батьківщину полонених.

Перша світова війна закінчилась. Вона ввійшла в історію як одна з найкровопролитніших і найжорстокіших воєн.

Контрольні запитання:

1. Чи згуртувала Перша Світова війна українське суспільство в його бажанні розгромити агресорів?

2. Визначте причини Першої Світової війни.

3. Схарактеризуйте діяльність легіону Українських січових стрільців.

4. Який континент став основним театром воєнних дій Першої Світової війни?

Рекомендована література:

1. Бушин М.І., Храмова-Баранова О.Л. Історія

України. Хроніка. Учбовий посібник: В 2-х ч. Ч.1, -

Черкаси, 2003.

2. Гунчак Т. Україна. Перша половина XX ст. - К., 1993.

3. История Украины /Под ред. Н.И.Бушина. - Уфа., 1996.

4. Історія релігії в Україні / під ред. А. М. Колодний. в 10 т. - К., 1996-2002.

5. Історія України /під ред. Ю.Зайцева. - К., 1996.

6. Історія України/Під ред. В.Смолія. - К., 1997.

7. Ковальчук Г. Економічний розвиток західноукраїнських земель. - К., 1980.

8. Нарис історії України ХХ століття / За заг. ред. акад. В.А.Смолія. - К.: Генеза, 2002.

9. Реєнт О., Сердюк О. Загострення суперечностей в імперському суспільстві в роки Першої світової війни (липень 1914 - лютий 1917 рр.) // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / НАН України, Інститут історії України. - К., 2004. - Вип. VII. - С. 5-47.

10. Реєнт О.П. Україна в імперську добу (ХІХ - поч. ХХ ст.) / НАН України, Інститут історії України. - К., 2003.

11. Реєнт О.П., Сердюк О.В. Перша світова війна і Україна. - К.: Генеза, 2004.

12. Субтельний О. Україна. Історія. - К., 1993.

13. Украинская государственность в XX в. - К., 1996.

14. Велика Війна 1914 - 1918 рр. і Україна: у 2-х кн. - К.: ТОВ «Видавництво «КЛІО», 2013.- Кн. 1. - 784 с

15. Дорнік В., Касьянов Г., Ліб П., Ляйдінґер Г., Міллєр А., Мусял Б., Расевич В. Україна між самовизначенням та окупацією: 1917-1922 роки / Кер. авт. кол., гол. упорядн. В. Дорнік; Наук. ред. Р. Пиріг; Перекл. з нім. В. Кам'янець. НАН-України. Інститут історії України. - К.: Ніка-Центр, 2015. - 512 с.

16. Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу: тенденції, суперечності, перспективи в світлі сучасного етапу українського націотворення / НАН України. Інститут історії України. - К.: Інститут історії України, 2014. - 109 с. - (Студії з регіональної історії. Степова Україна).