З Місцевого Положення 19 лютого 1861 р. про поземельний устрій селян, оселених на поміщицьких землях в губерніях великоросійських, новоросійських та білоруських
Уривок
9. Розмір наділу селян землею та іншими угіддями в постійне користування визначається переважно за добровільними між поміщиками і селянами угодами...
В тих випадках, коли добровільні угоди між поміщиками і селянами не відбудуться наділ селян землею в постійне користування провадиться на підставі правил, викладених в дальших статтях.10. Губернії, поіменовані в ст. 1 цього Положення, поділяються для визначення в кожній з них розміру душового наділу на три смуги: першу, другу і третю...
16. В смугах першій і другій для визначення кількості мирської землі, що надається в постійне користування сільським громадам, встановлюється по кожній місцевості два розміри наділів на душу: виший і нижчий... Нижчий душовий наділ визначається в одну третину проти вищого...
18. Якщо нинішній селянський наділ перевищує розмір наділу, розрахований на всю сільську громаду... то поміщикові дозволяється відрізати цей лишок в своє безпосереднє розпорядження...
19. Якщо нинішній селянський наділ менший за нижчий розмір наділу, розрахований на всю сільську громаду... то поміщикові дозволяється або прирізати кількість землі, якої не вистачає, або ж зменшити повинності селян відповідно до кількості землі, якої не вистачає проти нижчого розміру наділу. Проте, якщо селяни віддадуть перевагу зменшенню їх повинностей над збільшенням їх наділу, то дозволяється їм відмовитись від прирізки до нього...
20. Якщо в першій і другій смугах після залишення в користуванні селян їх наділу... залишилось в безпосередньому розпорядженні поміщика менше однієї третини всієї кількості належних йому угідь, то поміщик має право залишити в своєму безпосередньому розпорядженні до однієї третини всієї кількості придатних земель...
21. Втретій смузі (степовій) для кожної місцевості встановлюється один указний (визначений законом) розмір наділу на душу...
22. Селяни втретій смузі наділяються указною для їх місцевості на кожну душу кількістю землі, крім тих тільки випадків, коли за відведенням селянам указного наділу залишилося б у безпосередньому розпорядженні поміщика менше половини загальної кількості угідь; в такому разі поміщик може залишити в своєму безпосередньому розпорядженні до половини всієї кількості належних йому придатних земель...
160. Виконувані селянами повинності поділяються на грошові (оброк) і іздельні (панщина)...
1) В першій (нечорноземній) смузі: а) на одну десятину вищого душового наділу (з включенням до неї і належної частки селянської садибної осілості) відноситься одна половина вищого душового оброку, тобто при 12 крб. — 6 крб.; при 10 крб. — 5 крб.; при 9 крб. — 4 крб. 50 коп. і при 8 крб.— 4 крб.; б) на другу десятину вищого душового наділу відноситься одна чверть вищого, встановленого для тієї місцевості душового оброку, тобто при 12 крб. — З крб.; при 10 крб. — 2 крб. 50 коп.; при 9 крб. — 2 крб. 25 коп.; при 8 крб. — 2 крб.; в) потім чверть вищого душового оброку, шо залишається, розкладається рівномірно на всю останню частину вищого душового наділу.
2) В другій і третій (чорноземній і степовій) смугах на одну десятину вищого (в другій смузі) і указного (в третій смузі) душового наділу з включенням до неї і належної частки селянської садибної осілості з вищого 9-карбованцевого душового оброку відносяться 4 карбованці, а 5 крб., що залишаються, розкладаються рівномірно на всю останню частину вищого душового наділу...
187. Іздельна повинність (панщина) визначається робочими днями; число днів, на підставі цього Положення, належне щороку з тимчасовозобов’язаних селян на користь поміщика, вписується в уставну грамоту і надалі не може бути збільшене...
189. За вищий (в першій або другій смугах) або указний (в третій смузі) душовий наділ призначається у всіх трьох смугах 40 чоловічих і ЗО жіночих робочих днів на рік...
236. До закінчення двох років з часу затвердження цього Положення як цілі сільські громади, так і окремі двори або тягла, що відбувають іздельну повинність, можуть переходити з неї на оброк не інакше, як за згодою поміщика. Після закінчення цього дворічного строку право переходити з іздельної повинності на оброк надається як цілим сільським громадам, так і окремим дворам або тяглам без згоди поміщика або сільської громади, і але в усякому разі не інакше, як попередивши про це заздалегідь і поміщика...
237. Правом переходу на оброк користуються тільки ті селянські двори, на яких немає ні казенних, ні поміщицьких недоїмок.
Свод узаконений и распоряжений правительства по устройству быта крестьян, 1861—1873 гг., т. I, стор. 289—345.
235.