Листівка Харківського комітету РСДРП до селян із закликом об’єднатися з робітниками під час виборів до II Державної думи
Російська Соціал-Демократична Робітнича Партія. Пролетарі всіх країн, єднайтеся! Товариші селяни!
Коли ви на початку цього року весною обирали ваших уповноважених і посилали їх до міста обирати виборних людей, ви думали, що ці представники принесуть вам землю і волю.
Не збулися ваші надії, розбилися ваші чекання. Нема у вас землі, нема і свободи. Та і саму Думу швидко цар указом 8 липня розпустив по домах. Ваших обранців почали переслідувати, заборонили дати звіт про те, що вони робили у Державній думі. А коли ті приїздили до вас, їх ловили поліцейські і земські начальники і ув’язнювали. 72 дні пробули депутати в Думі, два з половиною місяці лунало вільне слово в Росії і багато дізнався і почув наш народ за ці пам’ятні дні. Народи і ви, селяни, дізналися і почули і ворогів ваших, сказали нам відкрито і голосно слово і друзі ваші. Вам потрібна земля і свобода — говорите ви. «Не буде свободи, не віддамо вам землі», — сказали вороги ваші. 1 це сказав хто? Міністри, яких призначив цар, та повторили і повторюють на різні лади чиновники як більші, так і дрібніші.І ще сказали міністри, шо вони знати не хочуть народних представників і не хочуть відповідати перед ними за свої злочини і помилки. 1 в Думі знайшлися люди, які їх підтримували. Небагато їх було, а більше було таких, що виступали проти царських міністрів та наближених царедворців. Серед них були і поміщики, і вчені, і прості люди. Але краще за все нас зрозуміли ваші ж брати-селяни і робітники. Ви всі 'знаєте, що ваші друзі з селян і робітників зажадали всієї землі і висловилися за безплатну передачу вам тієї землі, яку ви поливаєте потом вашим. Ось тепер вам і необхідно добре зрозуміти, з ким же вам іти і чого добиватися.
Не треба забувати, шо багато серед селян і таких, які не миряться з тяжкою долею бідняка-землероба, напівголодного і розореного хазяїна, що у кабалі і гнобленні проводить своє життя.
Вони, ці селяни, готові боротися і проти сваволі начальника і жорстокості поліцейського і ката.Вони вже знають, що вся їх робота, все іде на користь їх позикодавцям і гнобителям; для них вони працюють, а не на себе. їх доля — злидні, недоїдання або у гіршому випадку голод, постійний жахливий голод. І таких селян більшість — це працююче селянство наших поселень. Проте так живуть не тільки селяни, і в містах є величезний розряд людей — весь робітничий клас, або як його називають «пролетаріат», який працює на інших. Його руками створюються всі багатства, але вони ідуть на користь хазяїв, підприємців, капіталістів.
І як в містах, так і в селах багатства поміщиків, бариші капіталістів захищає сильна рука. Ця сила — влада уряду. Всі чиновники, духівництво, вся поліція на службі уряду. А самі вищі правителі: міністри, царедворці, генерали — всі вони самі багачі, поміщики, банкіри. Не випускають вони з рук своїх багатств, тримаються вони цупко за владу. Не хочуть вони поділитися владою з народними обранцями. Готові на все, щоб не передати цієї влади до рук народних представників. Вони готові занапастити сотні тисяч людей, аби їм, хоч би навіть недовго залишатися на своїх місцях. З цими людьми велась боротьба, і вони перемогли у першій битві, але війна триває. Народ побачив силу ворога і готується до нового походу. Яким би не був хитрим і підступним ворог, треба збирати народні сили.
Такі сили вже є і зібрані в містах — це сили робітничого класу. Робочий люд уже об’єднався і не раз виступав у битві, то завдаючи важких ударів ворогові, то відступаючи під тиском його громади. Свідомий робітничий клас вже об’єднався в свою соціал-демокра- тичну робітничу партію. Але він один, йому потрібні союзники, йому потрібні нові загони. Все трудове селянство сіл може йти разом з робітниками міст під одним прапором. І якщо вони зрозуміють один одного і підуть разом — нема сили, яка б їх перемогла.
Селяни! Наближається час виборів уповноважених, виборних і депутатів до Державної думи. 20 лютого 1907 року повинна зібратися нова Дума. І в цій Думі знову повинен пролунати голос гучний і владний: «Земля і свобода!» Це голос селянства. Слова ці повторить все трудове селянство, їх скаже робітничий клас. І в цій боротьбі за землю і свободу і трудове селянство, і робітники міста повинні бути під одними прапорами. Ми, свідомі робітники, закликаємо вас до 444
наших лав — ідіть з нами. Ідіть з нами і вступайте до лав Російської соціал-демократичної робітничої партії. І дружними рядами ми станемо до бою за землю, свободу, за владу народу.
Харківський комітет РСДРП. Надруковано 10 000 штук. Друкарня Харківського комітету.
Революция 1905—1907 гг. на Украине, т. 2, ч. 11, стор. 182—184.
320.