Із книги К. Типпельскірха «Історія Другої світової війни» (про оточення радянських військ під Києвом) 1941 р.
Ця праця учасника другої світової війни, генерала вермахту визначається порівняною об'єктивністю висвітлення воєнних подій, у тому числі на радянсько-німецькому фронті. Як відомо, головною причиною катастрофи Південно-Західного фронту у вересні 1941 р.
було небажання Сталіна дати дозвіл на відступ військ, які обороняли Київ, на лівий берег Дніпра. Такий дозвіл було отримано лише в ніч з 18 на 19 вересня 1941 р., коли основна частина військ фронту опинилася в щільному оточенні противника.25 серпня 2-га армія і 2-га танкова група почали наступ у південному напрямку. У боях, які тривали понад два тижні, 2-й армії вдалося підійти до Десни й форсувати її. Одночасно 2-га танкова група 14 вересня передовими частинами досягла району Ромен.
Тепер настав момент почати фронтальний наступ біля Дніпра й спрямувати з півдня 1-шу танкову групу назустріч наступаючій з півночі 2-й танковій групі, щоб замкнути кільце оточення. З плацдарму, утвореного ще раніше 17-ю армією в районі Кременчука, 1-ша танкова група разом з 17-ю армією 10 вересня раптово почала наступ і 16 вересня в районі Лох- виці з’єдналась з 2-ю танковою групою.
17-а армія для прикриття східного флангу наступаючих військ почала своїм правим флангом просування на Полтаву, проте потім великими силами повернула на північний захід. У результаті цього наступу, одночасного удару 6-ї армії через Дніпро по обидва боки Києва, який 19 вересня було обійдено і взято, і подальшого просування 2-ї армії з півночі російські сили, які знаходились у трикутнику Київ, Черкаси, Лохвиця, були затисну- ті з усіх боків. У цей час танкові групи в запеклих боях відбивали спроби противника деблокувати свої війська зі сходу і, крім того, значними силами вклинилися в оточені російські армії й розкололи їх. Минуло ще два тижні, поки незвичайно великі сили противника, затиснуті в котлі й розчленовані на окремі частини, було знищено й взято в полон. 26 вересня битву було закінчено. У зведенні німецького верховного командування повідомлялося про взяття в полон 665 тис. осіб, захоплення 3718 гармат і 884 танків.
Типпельскирх К. История Второй мировой войны. - М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1956. - С. 192-194.