Архітектура та образотворче мистецтво.

У першій половині ХІХ ст. розвиток архітектури України, як і Росії, визначали класицизм, тобто використання античних канонів і прийомів, і ампір як різновидність класицизму, що орієнтується переважно на традиції стародавнього імператорського Риму, характеризується монументальністю й урочистістю архітектури.

У другій половині ХІХ ст. набуває поширення так званий неоренесанс або еклектизм - суміш елементів різних стилів. У оздобленні фасадів та інтер’єрів надмірно використовуються різноманітні ліпні прикраси, скульптура, розпис, позолота тощо. Усе це не вважається проявом високого естетичного смаку. Тим не менш багато хто з пересічних людей у захваті від архітектури

Одеського оперного театру, збудованого за проектом віденських архітекторів Г. Гельмера і Ф. Фельнера та Київської опери архітектора В. Шретера. Прикрасою Києва став також Володимирський собор архітекторів І. Штрома, О. Беретті, А. Прахова, які використали канони середньовічних візантійських храмів. Внутрішній розпис собору здійснений у стародавньому руському стилі групою видатних митців. Один з них - російський художник В. Васнєцов, автор відомої картини «Три богатиря». Примітними спорудами Львова стали оперний театр, який спроектував архітектор З. Горголевський та будинок Галицького крайового сейму (нині - Національний університет імені І. Франка), збудований в дусі віденського неоренесансу за проектом Юліуса Г охберга.

На межі ХІХ-ХХ ст. на характер архітектурних форм сильно впливали нові будівельної технології й широке застосування таких будівельних матеріалів, як метал, залізобетон, скло. З’являється стиль «модерн», який відзначався поєднанням архітектурних образів середньовіччя (готики, візантійського, московських стилів), і новаторських архітектурних ідей. У модерновому стилі побудовані будинок архітектора Владислава Г ородецького («будинок з химерами» - нині резиденція Президента України) та Бесарабський критий ринок у Києві (арх. Г. Гай), залізничні вокзали Києва, Харкова, Львова. Художник В. Кричевський спроектував будинок Полтавського губернського земства (нині - краєзнавчий музей) і оформив Канівський музей-заповідник «Могила Т.Шевченка».

У ХІХ ст. набула розвитку монументальна скульптура. Найвидатнішим є пам’ятник Богдану Хмельницькому, створений Михайлом Микешиним. Виходець з України Іван Мартос, який став професором, а згодом ректором Петербурзької Академії мистецтв, створив пам’ятник Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві та Дюку Рішельє в Одесі. Видатні російські митці В. Демут-Малиновський та П. Клодт є авторами пам’ятника кн. Володимиру Хрестителю, встановленому в Києві. З поміж українських скульпторів Галичини світову славу здобув Михайло Паращук, який разом з Антоном Попелем створив пам’ятник Адаму Міцкевичу у Львові.

Чимало російських художників, зокрема В. Тропінін, працювали в Україні, використовуючи у своїх картинах українську тематику. Водночас й вихідці з України І. Сошенко, А. Мокрицький, В. Боровиковський та багато інших художників збагатили як українське, так і російське образотворче мистецтво. Особливо видатне місце в українському мистецтві належить Т. Шевченку, який у 1844 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, був учнем самого Карла Брюллова, автора знаменитої картини «Останній день Помпеї». Т. Шевченко створив низку живописних творів з життя селянства («Циганка-ворожка», «Катерина», «Селянська родина» тощо), чимало портретів та офортів (гравюр на міді).

Поетична і художня спадщина Т. Шевченка мала величезний вплив на розвиток української культури і, зокрема, образотворчого мистецтва. Вона визначили його демократичну спрямованість, яка яскраво відбилася в творчості випускників Петербурзької Академії мистецтв Л. Жемчужникова і К. Трутовського. Обидва росіяни, що багато років жили на Україні й більшу частину своєї творчості зв’язали з Україною, відстоювали впродовж свого життя право українців на національну культуру. Обидва брали участь у

створенні альбому «Живописна Україна», написали чимало картин з життя і побуту простих українців. Костянтин Трутовський також відомий своїми ілюстраціями до творів М. Гоголя, Т. Шевченка, Марко Вовчка, а також до біографії Т. Шевченка.

У подальшому більшість прогресивних українських художників поділяли ідеї створеного 1870 р. Товариства пересувних художніх виставок та його лідерів: І. Крамського, В. Сурікова, І. Репіна, В. Перова. Беручи приклад з російських «передвижників», українські митці прагнули у своїй творчості використовувати реалістичну художню мову, яку розуміє народ, і показувати свої картини жителям різних міст. Зокрема, в Одесі було створено Товариство південноросійських художників, яке активно займалося виставочною справою.

Художня довершеність і високий реалізм притаманні картинам Миколи Пимоненка. Найбільш відомі його роботи - «Проводи рекрутів», «Сінокіс», «Суперниці», «Свати». У історичному жанрі виявив свій талант О. Мурашко. Він є автором відомої картини «Похорони кошового», для центральної постаті якої позував М. Старицький. У пейзажному живописі найбільше обдарування проявив Сергій Васильківський, творчість якого тісно пов’язана з Харківщиною. Він відкрив український живопис Європі, де був удостоєний честі виставляти свої картини у паризькому салоні «поза чергою». Васильківський був справжнім співцем українського степу з його задумою, епічною величчю, грайливістю барв.

Постійно підтримував свій зв’язок з Україною Ілля Репін, який народився у Чугуєві на Слобожанщині. Серед багатьох творів видатного майстра особливе місце посідає його картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Для цієї картини в ролі кошового писаря, зображеного в центрі полотна, позував художнику його товариш - історик Дмитро Іванович Яворницький, який все своє життя присвятив вивченню історії запорозьких козаків і якого за це називали Нестором Запорозької Січі. Кошовим отаманом Іваном Сірком в картині зображений генерал Михайло Драгомиров.

Таким чином, у ХІХ ст. культурний розвиток України відбувався в нерозривному зв’язку з прогресивною культурою російського народу. Так само, як і чимало українців робили внесок в загальноросійський культурний розвиток. Творчість найкращих українських культурних діячів ХІХ ст. стала здобутком світової культури.

Словник

Ампір - (походить від слова «імперія) архітектурний стиль, що виник у Франції наприкінці ХУІІІ ст. і набув поширення в Російській імперії, ґрунтується на використанні художніх образів стародавнього Римської імперії, характеризується помпезністю, величчю.

Громади - напівлегальні ліберальні культурно-просвітницькі організації української інтелігенції, яка виступала за пробудження національної самосвідомості народу, існували в 1860-1890-х рр. у Петербурзі, Києві, Харкові, Одесі, Полтаві т ін. містах.

Декабристи - учасники російського опозиційного руху, члени різних таємних товариств другої половини 1810-х - першої половини 1820-х рр., які організували антиурядове повстання в грудні 1825 р.

Капіталізм - суспільний лад, економічна система виробництва та розподілу, що базується на принципах приватної власності, особистої ініціативності, вільної економічної конкуренції.

Культурно-національна автономія - форма самоорганізації етнічних груп в унітарній державі, не передбачає створення власної національної державності.

Марксизм - філософське, економічне, політичне вчення, основане К. Марксом і Ф. Енгельсом, узагальнена назва сукупності теоретичних і політичних положень, серед яких центральне місце займають положення: про вирішальну роль класової боротьби в розвитку суспільства; про визначну роль додаткової вартості в утворенні капіталу; про діалектико-матеріалістичний погляд на світ; про комуністичне суспільство.

Народництво - ідеологія російської інтелігенції у 1860-1910-х рр., яка в пошуках свого місця в житті орієнтувалася на зближення з народом (селянством), служіння народу, досягнення народного блага.

Контрольні запитання

1. Чим було схожим і чим відрізнялося становище українців у Російській і Австрійській імперіях?

2. У чому проявлявся розклад феодально-кріпосницької системи?

3. Як вплинула Вітчизняна війна 1812 р. на суспільні настрої?

4. Чим відрізнялися програмні документи Північного й Південного товариств?

5. Які ідеї обстоювала «Руська трійця»?

6. Які основні положення програми Кирило-Мефодіївського товариства?

7. Чим була викликана масова еміграція західних українців?

8. Чому Росія зазнала поразку в Кримській війні?

9. Які політичні й соціально-економічні наслідки мала поразка Росії в Кримській війні?

10. У чиїх інтересах була проведена селянська реформа 1861 р.?

11. Які буржуазні реформи були проведені у 1860-1870-х рр.?

12. Якими були економічні й соціальні наслідки буржуазних реформ 1860­1870-х рр.?

13. Чиї інтереси відбивав народницький рух, які методи боротьби застосовували революціонери-народники?

14. Що зумовило виникнення робітничого руху в Україні?

15. Яку мету переслідувала царська влада, приймаючи Валуєвський указ та Емський акт?

16. Як проявився інтерес до українських національних традицій на

початку ХІХ ст.?

17. Які вимоги висувало Кирило-Мефодієвське братство?

18. Яку роль відіграли громади і «просвіти» в українському національному русі?

19. Як був створений український гімн «Ще не вмерла Україна» ?

20.

21. Які нові типи навчальних закладів з’явилися у ХІХ ст.?

22. Що Ви знаєте про виникнення перших українських університетів?

23. Який вищий навчальний заклад започаткував вищу освіту на Катеринославщині?

24. Що Ви знаєте про наукові здобутки українських учених у ХІХ ст.?

25. Які твори М. Гоголя присвячені Україні?

26. Чому український народ шанує і любить Т. Шевченка?

27. Хто автор першого українського національного історичного роману? Що Ви про нього знаєте?

28. Хто заснував український професійний театр?

29. Які архітектурні споруди в Україні класичного стилю Ви знаєте?

30. Які історичні події надихнули Гулака-Артемовського на створення першої української національної опери?

31. Кого з українських «передвижників» Ви знаєте?

32. Хто з українських митців був улюбленим учнем автора картини «Останній день «Помпеї»?

33. Хто з лідерів Товариства пересувних художніх виставок народився в Україні, на Слобожанщині? Які свої твори він присвятив Україні?

34. Хто автор пам’ятника Б. Хмельницькому у Києві?