Архітектура та образотворче мистецтво.

Архітектура і образотворче мистецтво України означеного періоду базувалося переважно на традиціях архітектури Візантії та Київської Русі. Хоча вітчизняні майстри дедалі більше використовувалися естетичні та технічні ідеї Західної Європи, зокрема романського, готичного та ренесансного стилів, але зазвичай вони творчо їх переосмислювали і творили самобутнє національне мистецтво.

У зв’язку з набігами татар і турок, міжусобними війнами та все більш

частими козацьким та селянськими повстаннями, князі й магнати вживали енергійних заходів щодо укріплення міст й маєтків. З урахуванням появи огнепальної зброї перебудовувалися старі, будувалися нові кам’яні замки з вежами і бійницями. Це замки в Хотині, Острозі, Львові, Луцьку, Кам’янець- Подільському, Бережанах та інших містах. Взірцем замкового зодчества різних епох є Хотинський замок, що був побудований у ХІІ і радикально перебудований у ХV ст. Архітектура замка характеризується монолітністю його стін і веж, що об’єднані декоративним орнаментом у вигляді узору української вишиванки (червона цегла на фоні білокам’яних стін. У одній споруді можна спостерігати традиції оборонної архітектури, готичного різьблення та мотиви українського й молдавського народного мистецтва.

Відбиток сурового часу притаманний також більшості житлових, господарських, монастирських і храмових споруд, які були пристосовані до тривалої оборони. Так, побудовані з каменю чи дерева церкви нагадували фортеці, вони мали товсті стіни, вузькі віконця, міцні двері, а їхні дзвіниці

нерідко виконували функцію сторожових веж. Яскравими прикладами таких споруд є кам’яні церкви Києво-Печерської лаври, Різдва Богородиці у Рогатині, Богоявлення в Острозі та ін. Крім традиційних хрестово-купольних, з’являються нові типи храмів. Так, у церкві Різдва Богородиці у Рогатині опорні стовпи використані не для встановлення куполу, як раніше, а для перекриття будівлі церкви готичними склепіннями.

Водночас литовська-польська доба в історії України хронологічно співпадала з європейським Відродженням (Ренесансом), культурі й, зокрема, архітектурі якого притаманне широке використання античних традицій і естетичних цінностей. Відтак з другої половини XVZ ст. в українській

архітектурі відбувалося поступове витиснення візантійського і готичного стилів ренесансним. Природно, що цей процес розпочався і набув найбільшого поширення у Львові, міська громада якого мала на то час розвинуті економічні й культурні зв’язки з багатьма країнами Західної Європи, зокрема Італії, запрошувала звідти провідних архітекторів. У ренесансному стилі був збудований чудовий архітектурний ансамбль Львівського братства, до якого входили Успенська церква (архітектори П. Римлянин, А. Прихильний, В. Купинос), каплиця Трьох святителів (архітектор П. Красовський), вежа Корнякта (архітектор П. Барбоні за участю П. Римлянина). У стилі пізнього ренесансу на ринковій площі Львова була збудована й низка цивільних споруд, серед яких такий архітектурний шедевр, як будинок «Чорна кам’яниця» архітектора П. Красовського. Фасад будівлі оброблений «діамантовими» квадрами, а портали й вікна покриті орнаментальною різьбою. На кутах карнизу над порталом першого поверху вміщені сюжетні скульптури Георгія Змієборця і святих покровителів родини. Не менш виразним був і збудований за проектом італійського архітектора П. Барбоні палац грецького купця К. Корнякта.

У перші десятиліття XVIZ із Західної Європи на Г аличину приходить нова архітектурно-художня течія - бароко, якому притаманні пишність і складність, архітектурних форм, напруженість і виразність контурів будівель. У цьому стилі у Львові були збудовані каплиця Боїмів і Кампіанів, Бернардинський костел, П’ятницька церква. Деякі риси бароко з’явилися в Успенській церкві Києво-Печерської лаври після її реставрації італійськими майстрами.

У нерозривному зв’язку з архітектурою розвивалося образотворче мистецтво, основними видами якого, як і в часи Київської Русі, залишалися настінний живопис та іконопис.

Традиційний український іконопис польсько-литовської доби базувався на візантійській школі, але поступово він збагачувався місцевими рисами та впливами інших держав. За свідченням секретаря Антиохійського патріарха П. Алепського, який відвідав Україну в середині ХУІІ ст., усі церкви Придніпров’я містили чудові й величезні іконостаси, які вражали «життєвістю облич», тобто реалістичністю зображення. При цьому П. Алепський не зміг утриматися, щоб не переказати зміст деяких ікон. Зокрема, він відмітив, що на зображенні трапези Авраама і ангелів («Трійця») намальовано блюдо зі смаженим поросям, а на іконі св. Софії зображені «перси в тюрбанах, з луками та стрілами, а також франки у своїх шляпах і костюмах, з рушницями і гарматами».

Під впливом західноєвропейського мистецтва формується

західноукраїнська школа портрету. Широко відомі портрети князя К. Острозького, купця К. Корнякта, засновниці православних монастирів на Лівобережжі Раїни Вишнивецької та ін. Одним із найбільш яскравих зразків глибокого осягання натури в мистецтві є портрет Яна Гербурта. Портрет

вражає своєю життєвою достовірністю і водночас виразністю зображення уклінної фігури, що склала руки у молитві.

Авторів більшості творів образотворчого мистецтва, особливо ікон, встановити важко, адже в часи Середньовіччя не прийнято було його афішувати. Часто відомості про автора обмежувалися його ім’ям і назвою населеного пункту: Федір зі Львова, Федурко із Самбора, Олексій зі Смільника тощо.

Петрахнович-Мороховський та ін. Останній з означених майстрів був не тільки знаним майстром іконопису, що брав участь у створенні іконостасу Успенського собору у Львові, але й став одним із засновників українського портретного живопису..

Почало відроджуватися ювелірне мистецтво. Староруська техніка виготовлення прикрас практично занепала, але заможна частина населення намагалася відродити ювелірну справу. Відроджене ювелірне мистецтво розвивалося під впливом німецьких і грецьких традицій. Це було пов’язано з тим, що магнати і шляхта захоплювалися в першу чергу зброєю та кінськими уборами, виконаними у східному стилі - уздечки, сідла, оправи для шабель, сагайдаки тощо. За відсутністю золота і срібла частіше почали використовувати бронзу, мідь, олово. Художньою майстерністю відзначалися гармати, дзвони, ліхтарі, чаші, світильники, посуд.

Українські майстри намагалися поєднати традиції давньоруського ювелірного мистецтва з новими і створювали оригінальні вироби, які користувалися попитом далеко за межами польсько-литовської держави. Однак, у подальшому цей процес загальмувався через те, що в Польщі дозволялося бути майстрами золотих цехів тільки полякам і католикам.

Таким чином, культура південно-західних руських земель розвивалася на ґрунті традицій Київської Русі. Однак у край складних умовах польського поневолення та покатоличення вона змушена була захищати свій дух, моральні та естетичні цінності від повного нищення і зневажання. Одночасно вона збагачувалася надбанням народної культури та досягненнями європейської культури, що призвело до виникнення самобутньої української культури.

Словник

Бароко - химерний, пишномовний, помпезний художній стиль ХУІ - ХУІІ ст.

Бунчук - держак із золотою кулею, під якою кріпилося кінське волосся (хвіст), - один із символів гетьманської влади.

Козак - представник військового стану, член самоврядної чоловічої військової громади, в перекладі з тюркської мови означає «одинокий», «схильний до розбою».

Католицизм - західний напрям у християнстві, який отримав свою назву від одного з атрибутів світової спільноти віруючих у Христа - її «кафолічність» (соборність).

Курінь - початково будівля, де жили й до якої були приписані на Запорозькій Січі козаки з певного регіону, згодом також військова одиниця на Січі, що складалася з кількох сотень козаків, очолював курінний отаман.

Паланка - адміністративно-територіальна одиниця (округ) в Запорозькій Січі.

Парсуна - (викривлення слова «персона») умовна назва творів

портретного живопису, які зберігають деякі особливості іконопису.

Січ - адміністративний і військовий центр Запорозького козацтва.

Унія - союз, договір, угода.

Контрольні запитання

1. Як утворилося Велике князівство Литовське?

2. Чому південно-західні землі опинилися під владою литовських князів?

3. Чому Україна опинилася під владою Польщі? Які це мало наслідки для українського народу?

4. Які умови зародження українського козацтва?

5. Як і ким була заснована Запорозька Січ?

6. У чому суть внутрішнього устрою козацтва?

7. Яку роль відіграло козацтво у формуванні українського народу.

8. Яку роль відіграли православні братства у формуванні національної самосвідомості українського народу?

9. Яку роль у формуванні української державності відіграв П. Сагайдачний.

10. Які навчальні заклади відіграли провідну роль у розвитку освіти в

Україні в означений період?

11. Які дисципліни вивчалися у Києво-Могилянській колегії?

12. Назвіть видатних учених, літераторів, архітекторів, художників, культурних діячів, меценатів України означеного періоду.

13. Хто з українців здобув великих наукових успіхів за кордоном?

14. Що Ви знаєте про виникнення книгодрукарської справи в Україні?

15. Які літературні жанри виникли в Україні в литовсько-польську

добу?

16. Назвіть найбільш відомі літературні твори та книги цього періоду.

17. Які художні типи архітектурних споруд і архітектурні стилі були широко поширені стилі в Україні в означений період?

18. Якщо Вам доведеться відвідати Львів, які архітектурні пам’ятники означеного періоду Вам хотілося б побачити?

19. Що відзначав П. Алепський, відвідавши Україну?