ВСТУП
В історичній науці головним є не тільки опис і перелік подій у їх хронологічній послідовності, а й з’ясування об’єктивних та суб’єктивних причин, які їх покликали до життя, тобто внутрішньої логіки, взаємозв’язків і взаємозумовленості всесвітньо-історичного процесу.
Неупереджене пізнання новітньої історії грунтується на порівняльному конкретно- історичному аналізі історії окремих державних утворень, народів у контексті цілісного всесвітньо- історичного процесу. Двадцяте - початок двадцять першого століть характеризуються як період епохальних змін у житті людства, позначених як поступом науково-технічного прогресу і розвитком культури, так і двома світовими війнами, тоталітаризмом, голодоморами, атомною загрозою, погіршенням екологічної ситуації тощо.
Головним завданням вивчення всесвітньої історії XX-XXl століть є надання майбутнім фахівцям системи історичних знань, умінь та навичок, здатність до творчого мислення, судження, усвідомлення загальнолюдських цінностей у світлі історичних подій. Викладання новітньої історії базується на синтезі цивілізаційного, культурологічного та соціоантропоцентричного підходів.
Основною метою вивчення новітньої історії є: формування компетентностей, які базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню; уміння оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом; накопичення історичних знань, а на їх основі вирішення проблем, які виникають у різних життєвих ситуаціях; розвивати здатність до системного мислення, яке включає індивідуальний досвід участі в навчальному процесі або вміння вчитися; розуміння практично-наслідкових зв'язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності; вміння застосовувати історичні знання і набуті уміння для практичної діяльності в суспільстві; виховання у студентів соціальних компетентностей, пов'язаних з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; виховання патріотизму і вміння жити в багатокультурному суспільстві; розвивати здатність студента орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; навчити оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культури, їх взаємовплив та діалог культур різних народів; підготовка до активного громадського життя в Українській державі.
Навчальний посібник «Всесвітня історія XX - початку XXI століть» являє собою курс лекцій, адаптований до навчальної програми «Всесвітня історія для вищих навчальних закладів III рівнів акредитації». Його конкретне завдання - висвітлити основні події новітньої історії, дати цілісне бачення історичного процесу, розглянути причинно-наслідкові зв’язки історичних подій.
У посібнику особлива увага звертається на об’єктивне, вільне від однобічного або заідеологізованого висвітлення основних подій та персоналій світової історії XX - початку XXI століть, зокрема, складних процесів становлення громадянського суспільства, міжнародних відносин, глобальних проблем людства та формування соціокультурного простору.
Структурно посібник складається із двох частин, зміст яких розкривається в 17-ти лекціях. Перша частина включає матеріал, що подається за проблемним принципом, інтегруючи в собі краєзнавчий, а друга - за країнознавчим, інтегруючи в собі проблемний принцип. До кожної лекції додаються питання для самоконтролю, завдання для самостійної роботи та список рекомендованої літератури.
У процесі вивчення новітньої історії посібник покликаний сприяти виробленню у студентів таких умінь: порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на отримані знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей; користуватися науковою термінологією; складати конспект, тези, готувати реферат, доповідь, складати список літератури за темою, брати участь у дискусії, конференції; використовувати різні джерела знань: документи, науково-популярну літературу, періодичну пресу; порівнювати і критично аналізувати інформацію з різних джерел знань; визнана ги роль людського фактора в історії, давати різнобічну характеристику історичним особам, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій; порівнювати історичні події, процеси з періодами (епохами), орієнтуватись у науковій періодизації історії; працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою; вміти аргументовано, на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, брати участь у дискусіях, «круглих столах», конференціях, виявляти розбіжності у позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації.
Для полегшення виконання поставлених завдань курс лекцій доповнюється такими допоміжними матеріалами як загальний список рекомендованої літератури, критерії оцінювання знань студентів, ключові дати, словник термінів, абревіатури і скорочення.
Автори висловлюють сподівання, що навчальний посібник стане для студентів не тільки опорним джерелом теоретичного матеріалу, але й урізноманітнить навчальний процес і посилить їх інтерес до всесвітньої історії.