СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

На першій сторінці обкладинки - мініатюра Радзивілівського літопису: «Переговори посланців князів Святослава і Всеволода Ярославичів з князем Ізяславом Ярославичем і польським князем Болеславом II «Сміливим» у Сутейську (квітень 1069 р.)».

Передмова

1. Август Бельовський (1806-1876 рр.) (с. 11).

2. Денис Іванович Зубрицький (1777-1862 рр.) (с. 12).

3. Іван Андрійович Лінниченко (1857-1926 рр.) (с. 13).

4. Олексій Олександрович Шахматов (1864-1920 рр.) (с. 15).

5. Михайло Сергійович Грушевський (1866-1935 рр.) (с. 15).

6. Броніслав Влодарський (1895-1974 рр.) (с. 17).

7. Володимир Терентійович Пашуто (1918-1983 рр.) (с. 19).

8. Володимир Дорофійович Королюк (1921-1981 рр.) (с. 20).

9. Ярослав Дмитрович Ісаєвич (1936-2010 рр.) (с. 21).

10. Наталія Іванівна Щавелева (1946-2001 рр.) (с. 22).

11. Лаврентіївський літопис. Сучасне фото (с. 33).

12. Перша сторінка хроніки Галла Аноніма. Початок XII ст. Руко­пис Замойських. Національна бібліотека в Варшаві, (с. 36).

13. Вінцентій Кадлубек. Ікона в Базиліці Різдва Пресвятої Діви Марії в Сандомирі (с. 36).

14. Пам’ятник хроністу Тітмару в Мерзебурзі (Німеччина). Сучасне фото (с. 38).

15. Титульний лист видання папських документів, підготовле­ного О. І. Тургенєвим. 1841 р. (с. 39).

До розділу І

1.1. Слов’янські просвітителі Кирилл-Константин і Мефодій. Мініатюра Радзивіллівського літопису XV ст. Бібліотека Ака­демії наук. Санкт-Петербург.

1.2. Зимнівське ранньосередньовічне городище поблизу Володи- мира-Волинського. Сучасне фото.

1.3. Грамота «Dagome judex» (фрагмент). Кінець X ст. Ватиканська апостольська бібліотека.

1.4. Златник київського князя Володимира Святославича (межа X-XI ст.).

1.5. Кведлінбурзький монастир - один із центрів германської ан- налістики початку XI ст. Сучасне фото.

1.6. Змійові вали. Сучасне фото.

1.7.

1.8. Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Гнезно. XIV ст. Сучасне фото.

1.9. Сторінка рукопису «Хроніки» єпископа Тітмара Мерзе- бурзького. Початок XI ст. Саксонська земельна бібліотека (Дрезден, Німеччина).

1.10. Битва на р. Західний Буг 22 липня 1018 р. Мініатюра Радзи- віллівського літопису.

1.11. Собор Святої Софії в Києві. Перша половина XI ст. Сучасне фото.

1.12. Сергій Олександрович Висоцький (1923-1998 рр.).

1.13. Анджей Поппе (1926-2019 рр.).

1.14. Смерть князя Святополка межю ΛAχ^τw. и 4eχ^τt,L. Мініатюра Радзивіллівського літопису.

1.15. Князь Мешко II і герцогиня лотарінгська Матильда. Книж­на мініатюра початку XII ст. Оригінал манускрипту загинув в середині XIX ст.

1.16. Генрик Ловмянський (1898-1984 рр.).

1.17. Польські володарі Болеслав І «Хоробрий» і Мешко II. Мону­мент в Базиліці Петра і Павла в Познані. Сучасне фото.

1.18. Базиліка Петра і Павла в Познані. Сучасне фото.

1.19. Похід руських князів Ярослава і Мстислава Володимиро­вичів на «Червенські гради» (листопад 1031 р.). Мініатюра Радзивіллівського літопису.

До розділу II

2.1. Центрально-Східна Європа в середині XI ст. Автор Д. Я Вортман.

2.2. Софійський собор у Полоцьку. Сучасне фото.

2.3. Похід князя Ярослава Володимировича проти мазовшан (1047 р.). Мініатюра Радзивіллівського літопису.

2.4. Крипта Святого Леопарда в Кракові. Сучасне фото.

2.5. Костел Святого Войтеха в Кракові. XI ст. Сучасне фото.

2.6. Виправа князів Ізяслава Ярославича і Болеслава II «Сміли­вого» на Київ (весна 1069 р.). Мініатюра Радзивіллівського літопису.

2.7. Королівський денарій польського володаря Болеслава II «Сміливого». Біля 1077-1079 рр. Народний музей в Варшаві.

2.8. Германський король (з 1084 р. - імператор) Генріх IV. Єванге- ліарій Св. Еммерама. Регенсбург.

2.9. Римський папа Григорій VIE Середньовічна мініатюра.

2.10. Ярополк, його жінка Кунігунда і мати Олісава-Гертруда.

2.11. Костел Св. Андрія в Кракові. Остання чверть XI ст. Фото автора.

2.12. Св. Станіслав (Станіслав ГЦепановський, краківський єпис­коп XI ст.). Книжкова мініатюра С. Самострельника. XVI ст.

2.13. Кафедральна базиліка пресвятої Діви Марії в Плоцьку. Перша третина XII ст. Сучасне фото.

2.14. Саркофаг князів Владислава Германа і Болеслава III «Кри­воустого» в кафедральній базиліці Пресвятої Діви Марії в Плоцьку. Сучасне фото.

2.15. Церква Спаса на Берестові в Києві. Кінець XI - початок XII ст. Сучасне фото.

2.16. Битва на Собачому полі поблизу Глогова (24 серпня 1109 р.). Гравюра із «Польської хроніки» Марціна Бельського (Краків, 1597).

2.17. Втеча князя Ярослава Святополковича до Польщі (1119 р.). Мініатюра Радзивіллівського літопису.

2.18. Захоплення в полон князя Володаря Ростиславича. Мініатю­ра Радзивіллівського літопису.

2.19. Костел Яна Єрусалимського в Познані. Сучасне фото.

До розділу НІ

3.1. Абатство бенедиктинців в Тинцю (передмістя Кракова). Засновано в середині XI ст. Сучасне фото.

3.2. Кирилівська церква в Києві. Середина XII ст. Сучасне фото.

3.3. Гнезненські ворота. XII ст. Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Гнезно. Сучасне фото.

3.4. Похід руських князів до Польщі (1142 р.). Мініатюра Радзи- віллівського літопису.

3.5. Успенський собор у Володимирі-Волинському. XII ст. Сучас­не фото.

3.6. Монастир цистерціанців в Сулейові. Друга половина XII ст. Сучасне фото.

3.7. Церква Василя Великого в Овручі. Друга половина XII ст. Фото автора.

3.8. Бактреат князя Мешка III «Старого». Друга половина XII ст. Національний музей в Варшаві.

3.9. Герард Лябуда (1916-2010 рр.).

3.10. Германський імператор Фрідріх І «Барбаросса». Книжна мініатюра. 1188 р. Ватиканська апостольська бібліотека.

3.11. Церква Св. Пантелеймона в селі Шевченкове (Івано-Фран­ківська обл.). Кінець XII ст. Сучасне фото.

3.12. Цистерціанський монастир в Енджейові.

3.13. Похід князя Романа Мстиславича проти половців взимку 1201/2 р. Мініатюра Радзивіллівського літопису.

3.14. Місто Завихост. Сучасне фото.

3.15. Костел Іоанна Хрестителя в Завихості. Середина XIII ст. Сучасне фото.

3.16. Похід князя Романа Мстиславича до Польщі на початку літа 1205 р. Мініатюра Лицевого літописного зводу XVI ст. Лаптевський том.

3.17. Владислав Абрахам (1860-1941 рр.). Фото 1937 р.

3.18. Ян Длугош (1415-1480 рр.). Уявний портрет історика пензля В.Еліаш-Радзіковського. 1889 р.

До розділу IV

4.1. Загибель князя Романа Мстиславича (19 червня 1205 р.). Мініатюра Лицевого літописного зводу XVI ст. Лаптевський том.

4.2. Пам’ятник Данилу і Васильку Романовичам у Володимирі- Волинському. Скульптура T. М. Бриж. 1988. Сучасне фото.

4.3. Місто Санок. Сучасне фото.

4.4. Місто Столи. Оборонна вежа. Сучасне фото.

4.5. Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Кракові. Сучасне фото.

4.6. Спішська фортеця (сучасна Словаччина). Сучасне фото.

4.7. Угорський королевич Коломан. Скульптура в місті Гьодьол- льо (Угорщина). Сучасне фото.

4.8. Римський папа Інокентій III. Фреска церкви монастиря Санто-Спеко. Субіако, Італія. 1228 р.

4.9. Володимир Павлович Шушарін (1924-1999 рр.).

4.10. Князь Мстислав Мстиславич «Удатний». Мініатюра Лицево­го літописного зводу XVI ст. Лаптевський том.

4.11. Центрально-Східна Європа в першій половині XIII ст. Автор Д. Я. Вортман.

4.12. Король Андрій II і королева Гертруда. Книжкова мініатюра початку XIV ст.

4.13. Вавельський замок у Кракові. Сучасне фото.

4.14. Абатство Св. Якуба в Сандомирі. Сучасне фото.

4.15. Каліш. Реконструкція укріплень доби середньовіччя. Сучас­не фото.

4.16. Руїни фортеці в Крем’янці. Сучасне фото.

4.17. Печатка короля Андрія II.

4.18. Печатка мазовецького князя Конрада.

4.19. Печатка Ордену мечоносців.

4.20. Дорогичин. Сучасне фото.

4.21. Земляний вал у давньому Галичі. Сучасне фото.

4.22.

До розділу V

5.1. Чингізхан. Китайська середньовічна мініатюра.

5.2. Бату. Китайська середньовічна мініатюра.

5.3. Монгольська імперія.

5.4. Битва під Легницею 9 квітня 1241 р. Книжкова мініатюра XIV ст. Музей Дж. П. Гетті в Лос-Анджелесі.

5.5. Кам’яна вежа донжон в Люблінському замку. Середина XIII ст. Сучасне фото.

5.6. Угорський король Бела IV Книжкова мініатюра.

5.7. Південна Русь і оточуючі землі в середині XIII ст. Автор Ю. І. Лоза.

5.8. Княгиня Констанція, дружина князя Лева Даниловича. Барельєф церкви Іоанна Хрестителя у Львові. Сучасне фото.

5.9. Римський папа Інокентій IV Книжна мініатюра.

5.10. Печатка литовського короля Міндовга.

5.11. Печатка чеського короля Пшемисла Отакара II.

5.12. Грамота римського папи Інокентія IV від 17 липня 1251 р. про взяття Литви під опіку престолу Св. Петра. Ватиканська апостольська бібліотека.

5.13. Монастир бенедиктинців в Мезано (Італія). Сучасне фото.

5.14. Печатка абата з Мезано Оппізо, який коронував в 1253 р. князя Данила Романовича. Державний архів у Вроцлаві. Фото надане М. М. Волощуком.

5.15. Герцогиня Гертруда фон Бабенберг. Жінка князя Романа Даниловича. Середньовічна мініатюра.

5.16. Пам’ятний знак про коронацію князя Данила Романовича в Дорогичині в грудні 1253 р. Фото автора.

5.17. Князь Войшелк засновує монастир. Мініатюра Лицевого літописного зводу XVI ст. Лаптевський том.

5.18. Римський папа Олександр IV Книжна мініатюра.

5.19. Битва при Крессенбрунні (липень 1260 р.). Мініатюра з «Хроніки» Яна Туроці.

5.20. Церква Св. Миколая у Львові. Кінець XIII ст. Сучасне фото.

5.21. Розкопки королівського палацу в Холмі. Фото надане Ю. В. Лукомським.

5.22. Костел Різдва Пресвятої Богородиці в Холмі. Сучасне фото. Місце поховання короля Русі Данила.

5.23. Княжа гірка в Холмі. Фото надане Ю. В. Лукомським.

5.24. Новогрудок. Руїни замку. Сучасне фото.

Holovko О.

Ruś i Polska w miedzynarodowym życiu Europy (X - pierwsza połowa XIII wieku).

Monografia poświecona jest dziejom stosunkow politycznych miedzy Rusią a Polską na przestrzeni dwoch i poł wieku - od końca X do połowy XIII wieku. Kształtowanie wzajemnych relacji początkowo wiązało sie ściśle z powstawaniem terytoriow państwowych Rusi i Polski. Wielka ekspansja zewnetrzna i brak wyraźnych podziałow etnicznych prowadziły do konfliktow rusko-polskich w pierwszej trzeci

XI wieku. Przełamanie sprzeczności w latach 40. XI wieku przyczyniło sie do normalizacji stosunkow miedzy dwoma najwiekszymi krajami słowiańskimi, a w efekcie, zawarcia długofalowego sojuszu militarnego i politycznego miedzy nimi. Układ ten w drugiej połowie XI - początku

XII wieku miał szczegolne znaczenie dla rozwiązywania trudnych relacji Polski z cesarstwem niemieckim i jego sprzymierzeńcem ksiestwem czeskim, a dla Rusi w konfrontacji z koczownikami.

Wraz z wejściem Rusi i Polski w epoke rozdrobnienia feudalnego w połowie XII wieku kontakty miedzy obydwoma krajami nabrały charakteru partykularnych stosunkow poszczegolnych władztw, przede wszystkim ksiestw wołyńskiego, halickiego, krakowskiego, sandomierskiego i mazowieckiego. Na początku XIII wieku, w kontekście kryzysu politycznego na Wołyniu i na Przykarpaciu, w polityce pogranicznych książąt polskich pojawiła sie tendencja do rozszerzenia wpływow na wschodzie.

Najazd Mongołow na Europe, powstanie ich państwa w dolnym biegu Donu i Wołgi w połowie XIII wieku, podniosły pilną potrzebe stworzenia koalicji państw Europy Środkowo-Wschodniej w celu obrony przed ekspansją koczownikow. W tym czasie ksiestwo wołyńskie utrzymywało sojusznicze relacje z ksiestwami krakowskim, sandomierskim i mazowieckim. W drugiej połowie lat 40-tych - początku 60-tych XIII wieku, sprzymierzeni prowadzili wojny w Europie Środkowej, w szczegolności dokonując kilku ekspedycji do krajow bałtyckich.

Переклад К.Беніскевича

2 Густынская летопись 11 Полное собрание русских летописей (далі - ПСРЛ). - Т.2.-Санкт-Петербург, 1843. -С.229-373 -,NaruszwiczA. Historianarodupolskiego.

27 Кордуба М. Західне пограниччя Галицької держави 11 Записки Наукового то­вариства ім. Шевченка. - Т. 138-140. - Львів, 1925. - С.159-245; його ж. Історія Холмщини і Підляшшя. - Краків, 1941. - 128 с.; idem. Stosunki polsko-ukra-

inskie w wieku X - XIII // Sprawy narodowościowy. - № 7. - Warszawa, 1933. - S. 749-760; Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. Вид.2. - Львів, 1999. -220 с.

52 Янин В.Л. Русская княгиня Олисава-Гертруда и ее сын Ярополк // Нумизмати­ка и эпиграфика. - Т.4. - Москва, 1963. - С. 142-165; Кучкин В.А. «Поучение» Владимира Мономаха и русско-польско-немецкие отношения 60-70-х годов XI в. И Советское славяноведение. - 1971. - №2. - С.21-34; его же. «Слово о

89 ПСРЛ. - Т.2. - Стб. 730-731. З тексту літопису складається враження, що польське посольство очолювали дві особи Лесткович і Пакослав (Droba L. Stosunki Leszka Leszka Białego z Rusią i Wegrami // Sprawozdania Akademii Umiejetności. - Т.ХІІІ. -W Krakowie, 1881. - S.41), але О.П.Лихачева висловлює цілком вірогідне припущення, що на чолі дипломатичної місії поляків стояв лише один краківський воєвода - Пакослав Лесткович. Див. Лихачева О.П. Комментарии. - С.249,575.

90 Bieniak J. Pakosław Stary (Starszy) h. Awdaniec H Polski Słownik Biograficzny. - Krakow, 1980. - T.25. - S.38-42; Bartnicki M. Elita ksiestwa Krakowsko-Sando- mirskiego wobec stosunkow z ksiestwami ruskimi w XIII wieku // Соціум. Альма­нах соціальної історії. - Київ, 2007. - Вип. 7. - С.15-19.