ПРИМІТКИ

Ісаєвич Я р ослав. Юрій Дрогобич: Історична повість.

Друкується за виданням: Ісаєвич Ярослав. Юрій Дрогобич. K., 1972.

¹ Німецьке (магдебурзьке) право — міське право, що виникло у XIII ст.

² Києво-Печерський патерик — збірка творів про історію Києво-Печерсько­го монастиря і його перших подвижників, яка була складена в першій третині XIII ст.

³ Кметь — у XlV — XVI ст. незакріпачений селянин.

⁴ Копний суд - суд сільської громади у кримінальних і цивільних справах, що поєднував слідчу й судову функції і діяв на підставі звичаєвого права. До­кладніше див. с. 169—170 нашої книги.

⁵ Чинш — грошовий податок.

⁰ Володимир Володарович, Ярослав Осмомисл, Роман Мстислави»! — галицькі князі XlI — початку XIII ст.

⁷ Камінь — одиниця ваги; при зважуванні прянощів вживався камінь вагою 11 фунтів.

$ Константинополь був завойований турками у 1453 р.

⁹ Солтис — сільський староста на західноукраїнських землях, які перебу­вали у складі Корони Польської.

¹⁰ Схизматики — тут: православні.

¹¹ Антиподи — люди, що живуть на протилежних сторонах земної кулі.

¹² За вченням Птоломея, центром Всесвіту є Земля, навколо якої обертаються усі інші небесні світила.

¹³ Докладніше про подорож А. Контаріні див. с. 268—271 нашої книги.

JI е в и ц ь к и й O р с с т. Ганна Монтовт. Історична повість.

Друкується за виданням:Левицький Орест. Ганна Монтовт. K., 1926.

¹ Див. прим. І до: Ісаєвич Ярослав. “Юрій Дрогобич."

² 1 Ipo віно див.

³ Поташ — сполуки калію, що добувалися при перепалюванні деревини; використовувався при виробництві скла, мила тощо.

⁴ Литовський Статут — кодекс правових норм, що діяли у Великому князівстві Литовському. У 1529, 1566 і 1588 рр. були видані відповідно Перший, Другий і Третій Литовські Статути.

⁵ Протестантизм — віровчення, що виникло у XVI ст. внаслідок Рефор­мації — широкого суспільно-політичного і релігійного руху в Західній і Цент­ральній Європі, спрямованого проти існуючої римо-католицької церкви.

^b Докладніше див. с. 289—295 нашої книги.

⁷ Йдеться про так звану промову Івана Мелешка на Варшавському сеймі 1589 р., що розглядається деякими фахівцями як політичний памфлет. Див. її адаптований текст: Русина О. В. Промова Івана Мелешка на Варшавському сеймі 1589 року // Старожитності. 1991. №5. С.16.

⁸ Курбський Андрій (1528—1583 рр.) — визначний воєнно-політичний діяч, публіцист. У 40—50-х рр. XVI ст. був членом так званої “Избранной рады” Івана IV Грозного. У 1564 р. збіг до Литви, де отримав від Сигізмунда-Августа земельні володіння і увійшов до складу королівської ради.

Єфиме н ко Олександра. Історія українського народу.

Друкується за виданням: Єфименко O- Історія українського народу. Харків, 1922.

¹ Під удільною добою О. Єфименко розуміє період з середини XI ст. до Батисвої навали на Русь.

² Слід відзначити, що за давньоруської доби окремі князівства визнавали зверхність київського князя, а Київ вважався, за свідченням італійського подо­рожника Джіоваппі дель Плано Карпіні, “столицею Русі”.

³ Йдеться про так званих “верховських” князів — нащадків Михайла Чернігівського, які мали уділи у Верхньому Пооччі.

⁴ Мається па увазі, що з великокнязівських намісників на українських землях тільки київський мав титул воєводи.

⁵ Дані О. Єфименко щодо адміністративного поділу Київської землі не є цілком точними.

⁶ “Устав на волоки” був виданий в 1557 р.

⁷ Верв— давньоруська сільська община.

⁸ Див. прим.1 до: Ісаєвич Ярослав. “Юрій Дрогобич”.

⁰ Щодо особи М. Литвина і його подорожніх вражень див. с. 274—276 нашої книги.

¹⁰ Див. опис соляного промислу в Галичині на с. 20 нашої книги.

¹¹ Див. прим.З до: Левицький Орест. “Ганна Монтовт”.

¹² Див. прим.4 до: Левицький Орест. “Ганна Монтовт”.

¹³ Скорина Франциск (бл. 1490— бл. 1550 рр.)— білоруський першодру­кар, видатний культурно-освітній діяч. Видав Біблію протягом 1517—1519 рр. у заснованій ним в Празі друкарні.

¹⁴ 1 Iepcconnицьке Євангеліє — рукописне Євангеліє другої половини 1550-х рр., написане староукраїнською мовою. Львівська Біблія була видана І ті пум Федоровим в Острозі у 1581 р.

¹⁵ За Городельським привілеєм (1413 р.), литовці-католикибули поставлені у привілейоване, порівняно до православної шляхти, становище.

¹⁰ Див. с. 9—10 нашої книги.

Левицький Орест. Сім’я і побут українців у XVI ст.

Друкується за виданням: Архив Юго-Западной России, издаваемый комиссией) для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском Генерал-Губернаторе. К., 1909.

¹ В Грамоті Стефана Баторія луцькому і володимирському єпископам ідеться проте, що “попове веры и закону греческого... людем веры римского костела дети христят, шлюбы дают, розводы чинят... и тела мертвых ховают”, обмежуючи у такий спосіб права луцьких біскупів. Король заборонив ці дії під загрозою штрафу у 10 тис. кіп литовських грошів.

² Див. прим.5 до: Левицький Орест. “Ганна Монтовт”.

³ Володіння землею на ленному праві було обумовлене несенням військової й іншої служби.

⁴ Див. прим.4 до: Левицький Орест. “Ганна Монтовт”.

⁵ Социніанство — різновид протестантизму, ш.о зародився в Швейцарії у середині XVI ст.

⁶ Див.: Левицький Орест. “Ганна Монтовт”.

⁷ І Іастасія Пузовська і її брат Василь у лютому 1601 р. вбили Карпа Пузов- ського: “На смерть забили, замордовали и тело его, вложивши на сани, оттол з дому его, из села Пузова, вывезши... на дорозе покинули”. Олена Харлинська намовила свого слугу, аби її чоловіка “забил, замордовал, задавил и задушил” (1604 p.).

^й Кирило Ставровецький (Транквіліон) (пом. у 1646 р.) — видатний цер­ковно-освітній діяч, письменник, друкар. Автор книг “Зерцало богословия”, “Евангелие учительное”, “Перло многоценное”.

⁰ За тогочасною практикою земельна власність розглядалась як засіб забез­печення військової служби.

¹θ Див. с. 104—105 нашої книги.

¹¹ Уставні земські грамоти — низка обласних привілеїв (Київській, Волинській, Підляшській, Полоцькій, Вітебській, Смоленській, Жмудській зем­лям), якими визначалось їх державно-правне становище у складі Великого князівства Литовського.

¹² Цитата з “Правил” митрополита Іоанна (пом. у 1089 p.), адресованих чорноризцю Якову, в яких існуючі норми поведінки мирян і духовенства співвідносяться з церковними догматами.

¹³ 1 Ia Флорентійському соборі була укладена унія православної і католицької церков (1439 р.).

Грушевський Олександр. Промисли в У країні XVI ст.

Друкується за виданням: Науковий збірник за рік 1924: Записки Ук­раїнського Наукового Товариства в Києві. K., 1924.

¹ Безмін — міра ваги, що дорівнювала 8—10 фунтам...

² Серен — наст.

³ Волощани — жителі волості.

⁴ Уступні озера — озера, з’єднані з річкою, затоки.

⁵ Порівн. із даними М. Литвина про вилов риби в цих річках, див. с. 275 нашої книги.

⁶ Сз — споруда для ловлі риби у вигляді частоколу, поставленого поперек течії ріки.

Ci ч и її с ь к и й В ол од и м и р. Чужинці про Україну.

Друкується за виданням: Січинський Володимир. Чужинці про Україну. Прага,‘1942.

¹ Подана у А. Контаріні назва Києва — "Маграман" — є варіантом його тюркської назви — "Манкермен" ("велике місто"), яка побутувала у XV — XVI ст. 1 Іерекручена у той чи інший спосіб, вона навіть з’явилася в працях західноєвро­пейських картографів XV ст.: у фра Maypo ("Маккармі") і Миколая Кузанського ("Магроман”); характерно, що в обох випадках це місто на картах було розташо­ване поряд із Києвом (позначеним як “Кіовія”, “Кіо”), десь у районі Черкас; так своєрідно були “узгоджені” нова назва Києва і стара, традиційна, знана в Європі протягом століть.

² Мається на увазі пан Мартін Гаштольд, відомий як київський воєвода про­тягом 1471 — 1475 рр.

³ Ідеться про київський замок, який містився на Киселівці (нині Замковій, чи Фролівській, горі).

⁴ Дашкевич Євстафій (пом. у 1535 р.) — староста канівський і черкаський, організатор походів 1515 і 1521 рр. на московські землі, один із перших ватажків козацтва.

⁵ Герберштейном описаний звичай, коли згідно з грамотою великого князя литовського від 1499 р., “которые купцы коли едут с Киева и возы свои товаром тяжко накладывают, для мыта, ижбы возов меньшей было (тобто щоб зменшити суму митного збору, яким обкладались візки із товаром); в которого купца воз іюломится с товаром на одну сторону по Золотый ворота, а на другую сторону — по Почайну реку (тобто в територіальних межах Києва), ино тот воз є товаром биривали (тут: конфісковували) на воєводу киевского”.

⁰ Мається на увазі Києво-Печерський монастир.

⁷ Баторій Стефан — польський король (1576—1586 рр.).

⁸ Підкова Іван — запорозький козак, який, очоливши антитурецький рух в Молдові і вступивши у боротьбу з господарем Петром Мірчичем, одержав у ній перемогу і був проголошений молдавським господарем (1577 р.).

Ля сота Epix. Щоденник.

Друкується за виданням: Жовтень. '(Львів). 1978. №10.

¹ Порівн. с. 285 нашої книги.

² Ідеться про митрополита Макарія, що загинув у 1497 р.

³ Церква Богородиці Пирогощі.

⁴ Тобто дванадцять візантійських зодчих, які побудували Успенський собор Києво-Печерського монастиря.

Груневег Мартін. З подорожніх записок.

Друкується за виданням: Ісаєвич Я.Д. Иове джерело про історичну фото- φaφi∣oτa архітектурні пам’ятки стародавнього Києва // Київська Русь: культу­ра, традиції. K., 1982.

¹ Ідеться про Замкову гору.

² Сучасна Старокиївська гора.

³ Ця дата узгоджується з даними сучасної науки, згідно з якими Київ був заснований у V ст. н. е.

⁴ Мається на увазі овруцький шифер.

⁵ Глечики, про які пише Груневег,— це так звані голосники, що поліпшували акустику храму.

⁶ Тобто від Троїцької надбрамної церкви.

⁷ Церква Успіння Богородиці.

⁸ Ідеться про так званого Чобітька — див. с. 280 нашої книги.