<<
>>

Теорія моноцентризму

Як вважають визнавці теорії моноцентризму, сапіснтація (тобто процес станов­лення сучасного людства), що почалася, ймовірно, на межі середнього і пізньо­го палеоліту в Східному Середземномор’ї, охоплювала райони Південно-Захід­ної та Південної Азії, а далі нові й нові території в міру розселення рухливих

6SI

Рис.

33. Можливі генетичні взаємозв'язки великих людських рас

популяцій, що швидко розмножилися й сапієнтувалися, і змішування з різними групами давніх людей (неандертальців). Внаслідок цього процесу вони насичу­валися сапієїггними генами і залучалися до загального процесу формування людей сучасного виду та їх поширення від східних берегів Середземного моря на північний захід до Європи, на південь до Африки і на схід у глибини Азі­атського материка аж до берегів Тихого океану. У процесі цього розселення вже у пізньому палеолит внаслідок досить тривалої ізоляції єдине за походжен­ням.людство поділилося на західну та східну половини, а трохи пізніше поча­лося формування чотирьох основних груп людських рас: австралоїдних, негрої­дних. європеоїдних і монголоїдних [111. 151—152].

На думку М. Чебоксарова, первісні ареальні відмінності між західними і східними популяціями Homo sapiens почали формуватися на світанку пізнього палеоліту і стосувалися в основному нейтральних одонтологічних, дерматоглі- фічних, серологічних та інших ознак. При цьому до західної групи належать не­гроїди та європеоїди, а до східної — монголоїди (у тому числі американські індіанці). Австралоїди Піддонно-Східної Азії та Океанії за цією класифікацією займають перехідне положення між зазначеними групами: за більшістю адап­тивних расових ознак (пігментація, будова носа, губ та ін.) вони подібні до не­гроїдів. проте за багатьма особливостями зубів, крові, пальцевих візерунків та за іншими неадагггивними ознаками відрізняються від негроїдів і наближають­ся до монголоїдів. Австралоїдні раси, як вважає М. Чебоксаров. почали форму­ватися у Південно-Східній Азії, негроїдні — в Африці, європеоїдні — в Серед­земномор'ї, Східній Європі та Західній Азії, а монголоїдні — в Центральній Азії. А власне вид Homo sapiens, що формувався під впливом природного відбору як адаптивна система, виник в одному осередку та в одну епоху, на базі єдиної, хоч і широко розселеної макропопуляції зі спільним генофондом і складною внутрішньою структурою [111, 142—152].

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Теорія моноцентризму: