Релігія «лісових людей»
Пушмени (від голланд. basjesman — лісова людина) — народ, що проживає на півдні Африки, переважно у Намібії (85 тис. чол.), Ботсвані (36 тис. чол.), сусідніх районах Анголи (8 тис.
чол.) і Зімбабве (1 тис. чол.). Загальна чисельність — близько 129 тис. чол. (1992 р.|. Належать до бушменсько-готтен- томської раси великої негроїдної раси. Середній зріст близько 150 см. шкіра жовта, у зморшках, волосся скручене в тугі жмутки. Для бушменів властивий епікантус, характерна стеатопігія’ (40, //7|.
Говорять бушменськими мовами, що належать до койсанської макросім'ї. Припускають, що населення, яке говорить бушменськимк мовами, було автохтонним для всієї Східної і Південної Африки. Пізніше носії цих мов були витіснені міграційними хвилями бонтумовнмх народів. Бушменські мови безписемні, мають вузький внутріетнічний комунікативний статус [29, 73].
Бушмени як корінне населення Південної та Східної Африки були витіснені бантумовнимн народами у пустелі і напівпустелі Південної Африки в XVI —XIX ст. Більшу їх частину знищили європейські колонізатори. За традицією бушмени — мандрівні мисливці та збирачі. До приходу банту не знали про існування металів і керамічного посуду. Лук і стріли з крем'яними або кістковими наконечниками, нерідко отруєними, і палиця-копалка були основним знаряддям бушменів. За жшпло правили гроти, інколи споруджувалися вітряні заслони або виривалися ями в піску; одяг — шкіряні пов’язки на стегнах, фартухи, каро- си — шкіряні плащі, що вночі замінювали постім.. Бушмени мають досить широкі знання про тварин і рослин, про особливості навколишнього середовища Система спорідненості англійського типу. Малі родини об'єднані у невеликі (10 — 12 чол.) групи, основу яких становлять родичі по батьківській лінії Кожна група має певну мисливську територію з джерелами води. Бушмени створили вибиті в камені або виконані фарбами наскельні зображення [40. 117-118].
Вірування бушменів
Релігійно-міфологічні уявлення бушменів вважаються архаїчними. ;\л» них характерні антропомор- фізація природи і тотемізм. Згідно з міфами, явища природи, небесні світила, тварини все колись було -давнім народом», що населяв країну до бушменів. Часто створення світу приписують саме йому. З Місяцем бушмени пов'язують походження смерті: Місяць ніколи не вмирає остаточно, він завжди повертається до життя Ісігують міфи про Юпітера, якого бушмени називають «Серцем вранішньої зорі», а також про інші небесні світила. Центральним персонажем релігійно-міфологічної системи більшості племен бушменів є Цагн (коник-богомол), що поєднує в собі ознаки тотемного культурного героя, деміурга. прародителя і патрона племінних ініціацій [33, І, 200].