Приблизно за 4 тис. років до н. е. в долині Нілу виникла одна ДвВНІ ЄГИГПЯНИ з найдавніших цивілізацій світу — єгипетська.
Ще через тисячоліття. ймовірно, з'явилися єгипетські календарі: місячно-зоряний — релігійний і схематичний — громадянський. До того в Єгипті Існував місячний календар з 12 місяців по 29 або ЗО днів — від молодика до молодика.
Кожні два- три роки доводилося додавати тринадцятий місяць. Визначати час, коли слід вставляти цей місяць, «допомагав» Сіріус, за яким єгипетські жерці спостерігали з давніх часів. Для адміністративних та громадянських потреб використовувався так званий схематичний календар: у ньому рік поділявся на 12 місяців по ЗО днів з додаванням наприкінці року додаткових п'яти днів. Виникнувши на початку Давнього царства (близько ПІ тис. до н. е.), громадянський календар використовувався в Єгипті аж до входження країни до складу Римської імперії (тобто понад 3 тисячоліття). Єгиптяни винайшли своєрідні зоряний, водяний і сонячний годинники. Функцію сонячного годинника в Єгипті виконували обе-ліски, увінчані чотиригранною пірамідою, присвячені Сонцю-Ра (рис 10 на кольоровій вклейці). Це був перший інструмент, що дав змогу виміряти висоту Сонця над горизонтом за довжиною тіні. Єгиптянам окрім планет були також відомі 45 сузір'їв. Єгипетські жерці рано, вже з середини II тис. до н. е. зуміли поділити планети на дві групи: верхні (Юпітер, Сатурн, Марс) і нижні (Венера. Меркурій) (125, VIII. 24-27].