>>

ПЕРЕДМОВА

Цим томом відкривається давно задумане релігієзнавче видання «Людство і віра», в якому передбачається розглянути відомі сучасній науці релігійно-етичні системи та їх історичних носіїв — народи світу, що належать до сущих нині рас єдиного людства.

Першу частину цього тому присвячено розгляду проблем виникнення і розвитку Всесвіту, метагалактик, галактик, зірок і планет, з яких він побудований, а також питань утворення Землі та історії її материків (зокрема легендарних, пам’ять про які збереглася лише у прадавніх переказах). Тут розглянуто теорії по­ходження й становлення людини сучасного типу, генезис ранньої культури і релі­гійні вірування кам’яного віку; описано різні мови світу й основні гіпотези про їх походження, а також сучасну класифікацію людських рас, теорії виникнення і розвитку етносів. Завершує першу частину розділ про найдавніші загальнолюдсь­кі міфи, де подано космогонічні, есхатологічні, антропогонічні та інші міфоло­гічні уявлення давніх народів світу.

Таким чином, перша частина є своєрідним вступом, що передує безпо­середньому розгляду й осмисленню різноманітних релігійних систем (від дав­нини до наших днів), де зосереджено мудрість багатьох поколінь людей. Люд­ство, на моє глибоке переконання, з’являється там і тоді, де і коли виникає Віра як найвищий вияв духовності, що потребує наявності всіх специфічних якостей людини, які відокремлюють її від тваринного світу: високорозвиненого абстракт­ного мислення і мови, здатності пізнавати й змінювати світ і саму себе, можли­вості творити культуру й власну історію. Тому Віра є тим інтегральним і загаль­ним показником, що свідчить уже власне про Людину, а становлення й розвиток людини завжди відбувається під цією високою ознакою духовності. І навіть атеїзм (спричинений цілком об’єктивними закономірностями соціального розвитку) є тільки сурогатом Віри, яка, проте, вже обожнює людину з її недоліками або без­живну матерію.

Релігійність, мабуть, є різновидом найвищих загальнолюдських здібностей, найімовірніше, не пов’язаних з розвитком інтелекту (саме інтелекту, а не всієї пізнавальної сфери), але які безпосередньо стосуються духовно-етич­них якостей людини.

Наступні частини і томи цього видання присвячені аналізу релігійних тра­дицій Австралії та Океанії, релігій чорної Африки та інших негроїдних народів, вірувань корінних жителів Америки, релігій монголоїдних народів, а також релі­гійно-етичних систем іберійсько-кавказьких, семітсько-хамітських та індоєвро­пейських народів, які дали людству сучасні світові релігії. Насамкінець, ми спро­буємо осмислити сутність самої Релігії, використовуючи досягнення світової релігієзнавчої і філософської думки.

При підготовці цього видання використовувалися різноманітні вітчизняні й зарубіжні джерела, насамперед енциклопедичного, довідкового й навчального характеру, адже саме в них найповніше відбито загальновизнані погляди на ту чи іншу проблему.

Слід зазначити, що власне ідея підготовки великої релігієзнавчої праці, яку можна було б використати з навчально-методичною метою, народилася без­посередньо завдяки інтересу автора до згаданих проблем. Задоволення цього ін­тересу потребувало вивчення і часто докладного конспектування різноманітних джерел з питань походження Землі та Всесвіту, появи і розвитку народів і рас, мови і її макросімей, а також виникнення і поширення відомих релігійно-мі­фологічних уявлень. Ці початкові конспекти, вибудувані потім у певну систему, базувалися, як правило, на російськомовних джерелах (мало коли виняток ста­новили видання іншими мовами, які було перекладено на прохання автора). Для того щоб якнайширше ознайомити україномовних читачів з наявним релігієзнав- чим, етнологічним і культурологічним матеріалом, виникло природне бажання видати цю книгу українською мовою. Літературний переклад, на мою думку, про­фесійно зробив доцент С. К. Росовецький. Він також дав багато корисних порад і зауважень у процесі підготовки пропонованого видання.

Структура цієї праці побудована за таким принципом: спочатку подано окремі відомості з різних сфер знання (тобто укладацький матеріал), а потім — їх авторську інтерпретацію, що містить як висновки-резюме, так і власні припу­щення. Логіка висвітлення релігійно-міфологічних систем світу будувалася на вивченні їх носіїв — расово-етнічних і мовних груп, які, будучи спорідненими за антропологічними, лінгвістичними та етнопсихологічними ознаками, мають та­кож певну подібність у релігійно-духовних поглядах. Водночас автор намагався дотримуватися культурно-історичного підходу, в річищі якого можна вирізнити довгий ланцюг соціокультурних систем від найбільш архаїчних до максимально наближених до сучасності. Отож опис релігійних традицій будувався за схемою: від релігійних уявлень екваторіальних і монголоїдних народів до релігійно-міфо­логічних систем європеоїдів і далі — до світових релігій. Зазначену логіку буде докладніше обґрунтовано при розгляді різних вірувань і культів.

Такий підхід відрізняє пропоновану працю від існуючих довідкових і нав­чальних посібників з релігієзнавства, що подають, як правило, опис наявних релігійних уявлень без достатніх характеристик їхніх носіїв — расово-етніч­них і культурно-мовних груп, формування й історія розвитку яких багато в чому визначалися тією чи іншою релігійно-міфологічною системою. Цю певну про­галину у висвітленні історії та теорії релігії й намагався заповнити автор при підготовці цього видання, яке, хоч і орієнтовано на навчально-методичну мету, потребує від кожного читача постійних самостійних роздумів і критичного ос­мислення.

Багаторічна робота над збиранням матеріалів для пропонованого видання супроводжувалася численними подорожами по місцях виникнення й становлен­ня різноманітних релігійних систем: до Африки, Мезоамерики, Азії, до басей­ну Середземного моря (давній Карфаген, Єгипет, Єрусалим, Мала Азія, Кіпр, Крит, Мальта, Афіни, Рим), до Закавказзя, Західної Європи, в тому числі, з відві­дуванням славнозвісного Стоунхенджу та інших давніх мегалітичних пам’яток євразійського континенту. Вивчення джерел і тематичні експедиції дали змогу глибше пізнати різноманітний і надзвичайно цікавий світ релігійних поглядів людства, що мають дуже багато спільного, а тому й зрозумілого всім людям Землі.

Окрім того, поява цього видання була б не можлива без копіткої професій­ної праці редакторів, художників, верстальників, коректорів та інших фахівців, кожний з яких заслуговує на окрему подяку.

Автор Г. В. Щокін

| >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме ПЕРЕДМОВА: