<<
>>

ОСНОВНІ ВІХИ АФРИКАНСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ ТА РЕЛІГІЙНОЇ ІСТОРІЇ

Більшість дослідників у щонайзагальнішому вигляді поділяють Африкан­ський континент на два великі регіони: один з них — область Середземно­мор'я — простягається до південної межі Сахари і зазвичай називається іслам­ською Африкою; другий охоплює решту континенту і відомий як субсахарська.

або чорно. Африка Остання назва надто умовна, оскільки Африка на південь від Сахари заселена народами, які належать до різних етнічних груп. Різнома­нітність — одна з основних особливостей Африки. Про це свідчить широкий спектр варіантів соціальної організації: одні суспільства відомі як королівства З мільйонами підданих (наприклад, у Нігерії), інші становлять невеличкі групи сімей, що кочують у пустелі Калахарі Багато африканців здавна ведуть міський спосіб життя (наприклад, йоруба в Західній Африці), інші. наприклад зулу в Південній Африці, протягом століть проживають у невеликих селищах. Так само кардинально відрізняються одна від одної політичні організації африкан­ських суспільств: деякі політичні системи є централізованими абсолютними мо­нархіями, інші — майже повністю децентралізовані і управління в них здійсню-

ють сільські ради або староста, в окремих зберігається племінна організація,

де влада зосереджена в руках вождів ]19,1. 29].

Загалом населення чорної Африки належить до великої негроїдної раси, основними субрасами якої є негрська, центральноафриканська (негриллі] та південноафриканська (бушмени і готтентоти) Ефіопська нале­

жить до перехідних субрас між великими негроїдною і євро­пеоїдною расами, а південноіндійська взагалі розселена поза Африканським континентом і за низкою ознак може бути ква­ліфікована як перехідна між кегро-австралоїдною і європе­оїдною великими людськими расами. Тому ми зосередимо ува­гу’ на релігійному житті народів Африки, що належать до не­гроїдів. а також інших народів великої негроїдної раси, які проживають в інших місцях земної кулі.

Представники негроїдної раси загалом вирізняються ба­гатою фантазією, жвавою тямущістю, сангвінічним, чуттєвим темпераментом, добродушністю (але й жорстокістю в гніві). Негри енергійні, діяльні, проте їхня енергійність нетривала і часто не має ясної мети, що свідчить про недостатню розви­неність вольової сфери [19, 1. 34). Окремі дослідники вважають, що негрські етноси є «батьківщиною фетишизму», який тут можна вивчати в усіх його формах. Серед негрів поширене об­різання (як правило, з настанням статевої зрілості), татуюван­ня та інші обряди, що свідчить про певну подібність з релігій­ними поглядами народів Австралії та Океанії. Поширені різноманітні лунарні культи, а також культ змій, різні табу, ма­гія У минулому практикувалися людські жертвопринесення (ашанті і дагомейці). У негрів Існували таємні товариства. мета і характер діяльності яких ще недостатньо вивчені [19, І, 36] Чаклуна із Західної Африки зображено на рис. 42.

Рис. 42. Чвхлун

із Західної Африки у святковому вбранні

До таємних товариств зазвичай входили чоловіки, що на­лежали до одного племені й одніс) вікової групи, а також пов'язані з певними релігійними культами (матері-землі, предків та ін.). Спочат­ку мета таємних товариств полягала у військовому та релігійному навчанні молоді під керівництвом вождів, старійшин та жерців-віщунів. Товариства були добре організовані, мали складну структуру Члени товариства сплачували обо­в'язкові внески, особливо високі для тих. хто перебував на його вищих щаблях. Вважалося, що керівники товариств та їх старші члени володіють магією. З ча­сом таємні товариства почали влаштовувати масові ритуальні церемонії (зокре­ма обряди ініціації), на які члени товариства приходили у страхаючих масках, обвішані ритуальними прикрасами і зброєю. До кінця доколоніальної епохи (XV ст.) деякі таємні товариства, залишаючись закритими культовими організа­ціями, водночас перетворилися на могутні релігійно-політичні об'єднання, що проникли в усі сфери соціального життя. Аж до 50-х років XX ст. в Африці існували таємні організації й іншого типу — релігійно-містичні (товариства лю- дей-леопардів, людей-шимпанзе, людей-змій та ін.), що наводили жах на вели­чезні території континенту Люди-леопарди. наприклад, здійснювали таємні

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме ОСНОВНІ ВІХИ АФРИКАНСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ ТА РЕЛІГІЙНОЇ ІСТОРІЇ: