Монголоїди
Монголоїди Азії поділяються на дві основні групи — континентальну і тихоокеанську. Континентальні монголоїди відрізняються
від тихоокеанських не такою інтенсивною пігментацією, масивнішим скелетом ширшим обличчям, тоншими губами.
Серед континентальних монголоїдів вирізняються північноазіатська (евенки, евени, юкагири. окремі групи якутів і бурятів, негидальці, ороки) і центральноазіатська (монголи, буряти, якути, тувинці, південні алтайці) раси. Північні групи тихоокеанських монголоїдів об’єднуються у далекосхідну (східноазіатську) расу (північні китайці і тибетці, корейці) Проміжне положення між континентальними та тихоокеанськими монголоїдами займає арктична (ескімоська) раса (ескімоси та алеути).
За багатьма ознаками до монголоїдів близькі американські індіанці, але в них загальний монголоїдний вигляд згладжений. Класифікувати амернка- ноїдів. які за походженням, безумовно, пов'язані з Азією (або, принаймні, з ве- дикою монголоїдною расою), дуже складно, адже багато груп індіанців були знищені колонізаторами, а племена, що збереглися, значною мірою змішалися з європейцями або африканцями [65, /5|.
У складі корінного населення Америки вирізняються дві основні групи — північноамериканська і центрально-південноамериканська (адже між центральноамериканськими та південноамериканськими індіанцями спостерігається величезна подібність). На підставі генетичної єдності індіанців Центральної та Південної Америки можна зробити висновок, що ця основна група індіанців формувалася на якійсь спільній початковім території. Такою територією, на думку В. Алексєєва, могла бути тільки Центральна Америка, бо через неї відбувалося заселення південноамериканського континенту. Початковою територією північноамериканської гілки, найвірогідніше, є південні райони Канади та північні райони США [2. 110]. Вважають, що монголоїди заселяли Америку через Берингову протоку з Північно-Східної Азії наприкінці палеоліту.
На користь цієї гіпотези свідчить палеогеографічна реконструкція контурів материків на межі пізнього плейстоцену і голоцену в районі Берингії. а також історія четвертинної фауни в цьому районі. У цьому зв'язку окремі дослідники (Хутон, Дебеу) запропонували гіпотезу про заселення Америки невеликою групою людей (очевидно, кількома десятками, щонайбільше — кількома сотнями чоловік). Висуваються також гіпотези про можливе заселення Америки не лише через Берингову протоку, а й через Тихий океан або через північну частину Атлантичного океану [2, /54-/55|.На південь від монголоїдів живуть представники південноазіатської перехідної (або «малайської») раси. Вони у своїй основі монго-
лоїдні, але мають чимало й австралоїдних ознак (південні китайці, в'єти та інші народи В'єтнаму, лао. кхмери, багато етносів Таїланду і Бірми, малайці, більшість народів Індонезії та Філіппін). Багато особливостей південноазіатської раси притаманні японцям, у формуванні расового складу яких брали участь монголоїдні та австралоїдні елементи (останні, можливо. були частково пов'язані з айнами'і Представників південноазіатської раси найчастіше вважають змішаними і перехідними формами між азіатською гілкою монголоїдної великої раси й австралоїдною великою расою. Межа між тихоокеанськими монголоїдами та південноазіатською расою визначена недостатньо |65, 18].
Більшість австралоідів мають темне забарвлення шкіри, широ- АвСТраЛОІДИ кий ніс, товсті губи, що наближає їх до негроїдів; проте деякі ав
стралоїдні групи відрізняються від негроїдів хвилястим волоссям (австралійці- аборигени, веддоїди”). сильно розвиненим третинним волосяним покривом
(австралійці), послабленою пігмеїггацісю (айни). На противагу іншим великим расам у австралоїдів (аборигени Австралії, папуаси* та меланезійці. веддоЇАИ. негритоси", айни) спостерігається значний генетичний поліморфізм, тобто у межах популяції існує кілька спадкових расових форм. Так. аборигени Австралії за пігментацією близькі до африканських негроїМв. а за формою волосся і розвитком волосяного покриву — до європеоїдів; папуаси та меланезійці мають досить виражені австралоїдні риси, волосся такс саме, як у негроїдів — кучеряве; негритоси нагадують меланезійців, але дуже низькорослі; веддоїди теж невисокі на зріст; айни, генетично пов'язані з іншими австралоідами, різко відрізняються від них загальним виглядом і мають окремі особливості різних великих рас (європеоїдної — світла шкіра і сильно розвинений третинний волосяний покрив, австралоїдної — широкий ніс і спадистий лоб та монголоїдної — сплощене обличчя й епікантус). Луже змішане антропологічно також населення Мадагаскару, Мікронезії та Полінезії, у якого поєднуються риси кількох великих рас (65, /9].