Місяць і його рух
Місяць являє собою небесне тіло, що є природним супутником Землі, маса Місяця становить трохи більше і/8 її маси. Місяць віддалений від Землі на 384400 км. а його радіус дорівнює 1738 км.
Місяць не має внутрішнього джерела світіння, він відбиває сонячне світло своєю освітленою поверхнею або, як кажуть астрономи, денним боком Поверхня Місяця в основному' гориста, вона покрита великою кількістю кратерів ударного (метеоритного) походження. Зразки місячного грунту (реголіту), доставлені на Землю, складаються зі спаяних у різиозернисту масу частинок місячного пилу і мінералів, а також уламків метеоритів і скла, що утворилося при їх падінні [12, 662. /004|.Протягом місяця, рухаючись у напрямі із заходу на схід доганяючи і переганяючи при цьому Сонце. Місяць проходить через такі фази:
• молодик. На початку цієї фази Місяць недоступний /тля спостереження вдень, тому що розташований на небі надто близько від Сонця, а ввечері — позаяк повернутий до земного спостерігача своїм неосвітле-
ГЕОХРОНОЛОГІЧНА ШКАЛА (12. 267)
Габ/іиця З
| Еон (еоиотемя) | Ера (сратсма) | Період (система) | Початок, млн років тому | Тривалість, мли років | Основні характеристики | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
| Криптозойський (тривалість понад 3000 мли років) | Архей (тривалість понад 1000 мпн років) | Не поділи - ЄТЬСЯ | Понад 3500 | Понад 1000 | Сформувалися докембрійські товщі порід, позбавлених явних решток скелетної фауни. У багатьох регіонах світу представлений писокометаморфізоваиими гірськими породами | ||
| Протерозой (тривалість понад 2000 млн років) | Ранньопро- терозойська | Не лоді- ллється | 2600 | 950 | Представлений слабометамсрфізованими породами, розвинені карбонатні формації | ||
| Пізньопроте· розойсьжа | Рифей | 1650 | 1100 | ||||
| ВЄНД | 650-680 | 80-110 | |||||
| Фанерозойський (тривалість 570 мли років) | Палеозойська (тривалість 340 мли років) | Кембрійський | 570*20 | 80 | Характеризується двома основними епохами складчастості каподонською (Великобританія Скандинавський півострів, Шпіцберген, Казахстан та ін.) і сардинською (Центрально Європа, Урал, Алпапамі). Вперше з'являються скелетні організми. Рослинний світ представлений синьо-зеленими та червоними водоростями, а також примітивними вищими рослинами. 3 корисних копалин, що тоді утворилися, відомі величезні родовища фссфюритів у Казахстані. Монголії, Китаї та інших країнах | ||
| Ордовицький | 490115 | 65 | Характеризується максимальним розширенням морських просторів. Сформувалися гірські масиви Казахстану, Шотландії та ін. У водоймах пакують безхребетні, з'явилися перші хребетні Пошмрен· бактерії, різноманітні водорості. У відкладах найяс(тривалість 66 млн рогів) | Характеризується Інтенсивними горотворними рухами, пов’язаними з альпійською складчастістю, утворюються найвищі гірські пасма на периферії Тихого океану, на півдні Європи та Азії. Наприкінці неогену — на початку антропогену різко змінюється клімат, що супроводжується потужним материковим зледенінням, яке охопило величезні площі в Євразії та Північній Америці | |||
| Палеогеновий | 6613 | 41 | Відбуваються вели» тектонічні рухи з утворенням гірських споруд (Кордильєри, Анди) Розвиваються ссавці; з'являються комахи, гризуни, примати, амфібії відклади багаті на буре вуплля, нафту і газ. фосфорити, боксити, солі, запоні та марганцеві руди | ||||
| Неогеновий | 2512 | 25 | Рослинний і тваринний світи наближаються до сучасного. Утворилися гори: Кавказ. Альпи. Гімалаї та ін. Поклади вугілля, нафти, бокситів, бурого вуплля | ||||
| Антропогеновий (четвертинний) | 07(1.8)· | Рельеф, клімат, рослинність І тваринний світ набирають сучасного вигляду, Розвиваються зледеніння, особливо у Північній півкулі 3 цим періодом пов'язується станоепечня людини (антропогенез) | |||||
• 2а різними даними — від 600 тис. до 3.5 мли роюе
Розділ £ Земля та її оточення
ним боком. Зазначимо, що давні астрономи помилково вважали за початок нового місяця першу появу місячного серпа на тлі вечірньої зорі;
• перша чверть. Ця місячна фаза настає через 7 діб і 10 год після молодика (за цей час Місяць віддаляється від Сонця на 90°);
• повний місяць настає, коли Місяць опиняється з протилежного від Сонця боку (на кутовій відстані 180° від нього);
• остання чверті, характеризується зменшенням кутової відстані між Місяцем і Сонцем зі 180° до 90’. Знову видно лише половину місячного диска, але це вже ліва його частина. Кутова відстань між Місяцем і Сонцем поступово зменшується з 90° до 0°, врешті Місяці, знов опиняється поруч із Сонцем і знов обертається на невидимку.
Настає черговий молодик.Проміжок часу між послідовними однойменними фазами Місяця називається синодичним (від грецьк. sinodos — з'єднання) місяцем. Шлях навколо Землі відносно зірок Місяць здійснює за 27 діб 7 год 43 хв 11,5 с. Цей період називається сидеричним (від грецьк. sideris — зірка), або зоряним, місяцем 1125, Vili. 284—285].
Отже. Всесвіт складається з міріад метагалактик, що об'єднують велетенські зоряні системи — есхгні мільярдів сонць, багато з яких, у свою чергу, утворюють системи планет, що невпинно обертаються навколо своєї осі і водночас навколо свого «сонця», а останні — навколо центру свосі галактики і так нескінченно, аж до гіпотетичного центру Всесвіту'. Ці рухи підпорядковані певним циклам різноманітної часової протяжності, завдяки чому на земному плані можна створювати різні системи відліку часу (сонячні та місячні календарі, зодіакальні епохи тощо). Велич і гармонія Всесвіту, до кінця не осягнуті людським розумом, вселяли у кращі уми людства впевненість у його надприродному', нематеріальному со- творінні і підпорядкуванні суворо встановленим космічним циклам, що відбито й у сучасних наукових гіпотезах. Наприклад найбільш визнаний сьогодні в науковому світі погляд на походження Всесвіту (так звана теорія вибуху) дас підстави припустити можливість циклічного «збирання» матерії в «центрі» Всесвіту, яка при досягненні межі можливого стиснення переходить внаслідок вибуху до періоду «розбігання». що здогадно характерно для космічного циклу, в якому' ми живемо. Природно, жодних живих «свідків« під час «збирання« всієї матерії Всесвіту у єдиний згусток неймовірної щільності не може бути.
У табл. 4 наведено загальну модель «космічної хронології», запропоновану американським планетологом К. Саганом [115], де час існування Всесвіту (вважають, що він дорівнює 15 млрд реальних «земних» років за можливої похибки в кілька десятків відсотків) моделюється певним уявлюваним «КОСМІЧНИМ роком». 1 с якого відповідає 500 земним рокам.
Загалом в астрономії XX ст виокремлюють такі найважливіші відкриття {125. Vili, 210-212].
а) у галузі вивчення планет
• завдяки релятивістській теорії руху планет Сонячної системи стадо можливим розраховувати розташування цих планет у минулому і майбутньому на багато тисячоліть;
Таблиця 4
Великий вибух 1 січня 0 гад 0 хв 0 с
Утворення галактик 10 січня
Утворення Сонячної системи 9 вересня
Утворення Земл 14 вересня
Виникнення життя на Землі 25 вересня
Утворення найдавніших скель на Землі 2 жовтня
Поява бактерій та синьо-золеяих водоростей 9 жовтня
Виникнення фотосинтезу 12 листопада
Перші клітини з ядром 15 листопада
| Грудень | ||||||
| Неділя | Понеділок | Вівторок | Середа | Четвер | П’ятниця | Субота |
| 1 Виникнення кисневої атмосфери на Землі | 2 | 3 | 4 | 5 Потужна вулканічна ДІЯЛЬНІСТЬ на Мара | 6 | |
| 7 | В | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 14 | 15 | 16 Перші черв'яки | 17 | 18 Океанський планктон. Трилобіти | 19 Ордопик. Перші риби | 20 Силур. Рослими колонізують суходіл |
| 21 Крейда. Перил КВІТИ | 22 Перші амфібії та крилаті комахи | 23 Карбон. Перші дерева. Перші рептилії | 24 Перм. Перил динозаври | 25 Початок мезозою | 26 Тріас. Перші ссавці | 27 Юра. Порив птахи |
| 28 Девон. Тварини колонізують суходіл | 29 Третинний період Перші примати | ЗО Перші гомиїіди | 31 Четвертинний період. Перші люди (-22 год ЗО хп) | |||
Примітка · Поява Всесвіту — 12-15 млрд років тому (миттєвий цикл Всесвіту гіпотетично становить 100 млрд років).
• Утворення Сонця разом з родиною планет — 5 млрд років тому.
• Утворення Землі — 4,7 млрд рс-чо тому.
• Виникнення життя на Землі — 3-3,5 млрд років тому.
Ролчл І. Земля та й о;
• поверхні Місяця. Марса і Венерн стали доступні для безпосереднього дослідження, наука має тепер надійні, загалом, відомості про природу всіх планет Сонячної системи;
• виявлено планети в інших зірок нашої Галактики.
Водночас дотепер:
• залишаються нерозв'язаними багато питань космогонії; зокрема, ми досі не знаємо достеменно, як виник Місяць, незрозуміле походження кілець навколо планет-гігантів. загадковою залишається причина повільного і в зворотному напрямі обертання Венери навколо своєї осі;
• поки що не вирішено основної, мабуть, проблеми космогонії — виникнення Сонячної системи;
б) у галузі зоряної астрономії
• створено концепцію внутрішньої будови зірок;
• загалом вибудовано теорію, що описує процеси виникнення й еволюції зірок; відкрито й досліджено кінцеві результати зоряної еволюті — білі карлики та нейтронні зірки.
Водночас дотепер:
• немає детальної моделі Сонця, здатної точно пояснити окремі його фізичні властивості, зокрема потік нейтрино з ядра;
• немає детальної фізичної теорії деяких проявів зоряної активності (наприклад, не до кінця ясні причини вибуху наднових зірок, а також короткі спалахи гамма-випромінювання, що регулярно спостерігаються в різних областях зоряного неба);
в) у галузі галактичної та позагалактичної астрономії
• у загальних рисах вияснено будову Галактики та (і основних компонентів. що їх ми нині спостерігаємо;
• вивчено будову ядра Галактики, схованого від нас величезною товщею міжзоряного газу й пилу;
• знайдено методи вимірювання відстаней до найаіддаленіших об'єктів Всесвіту;
• вивчено будову основних типів галактик та їхніх скупчень; виявлено, що скупчення галактик розподіляються не хаотично, нони утворюють ще більш великомасштабну комірчасту' структуру Всесвіту.
Водночас дотепер:
• не вирішено проблеми прихованої маси, яка полягає в тому, що гравітаційне поле галактик та їхніх скупчень у кілька разів сильніше, ніж може забезпечити речовина, що спостерігається. Можливо, більша частина речовини Всесвіту' дотепер прихована від астрономів;
• немає єдиної теорії формування галактик;
• не вирішено основних проблем космогонії: немає завершеної фізичної теорії народження Всесвіту і не ясна його доля в майбутньому.