Верхній або пізній палеоліт — доба людини розумної (Homo sapiens) у прильодовиковій Європі.

Почалася 35 тис. років тому з появою на Євро­пейському континенті людей сучасного типу і закінчилася 10 тис. років то­му з кінцем зледеніння. Основними соціально-економічними ознаками верхнього палеоліту були ранньородова екзогамна община, поява етнічного поділу, ранні форми мистецтва, зародження релігійних уявлень.

Для пізньопалеолітичної техніки обробки кременю властиві призматичні нуклеуси для пластин (рис. 11), що стають основним типом заготовок різно­манітних знарядь. Тому скребачки, різці, ножі, наконечники та інші знаряддя пізнього палеоліту набувають характерних видовжених пропорцій.

Розрізняють чотири фази верхнього палеоліту: ранню (35—23 тис. років тому), середню (23—17 тис. років тому), пізню (17—13,5 тис. років тому) та фінальну (13,5—10 тис. років тому).

Рис. 11. Верхньопалеолітична техніка сколювання крем’яних пластин із призматичного нуклеуса

Найвідомішими дослідниками верхнього палеоліту України були X. Вовк, П. П. Єфименко, П. Й. Борисковський, М. Я. Рудинський, О. П. Черниш, І. Г. Шовкопляс, І. Г. Підоплічко, С. М. Бібіков. Нині цю проблему досліджу­ють М. І. Гладких, О. О. Кротова, В. Н. Станко, С. П. Смолянинова, І. В. Са­пожников, М. П. Оленковський, Л. Л. Залізняк, Г. В. Сапожникова, Л. А. Яков­лева, Ю. Е. Демиденко, В. І. Ткаченко, В. І. Усик, Д. Ю. Нужний, О. О. Яневич.