Поняття антична цивілізація використовується для визначення культурно- історичних ознак, притаманних розвиткові грецького і римського суспільств.
До ареалу античної ойкумени входило й Північне Причорномор’я, де греками були засновані поліси, які згодом стали центрами значних територіальних державних утворень.
Історію та культуру цих центрів вивчає антична археологія, оскільки археологічні джерела є основними у висвітленні проблем, пов’язаних із соціально- економічним, політичним і культурним розвитком грецького населення.
Значну інформацію, необхідну для вивчення епохи античності, містять також епіграфічні й нумізматичні пам’ятки та писемні джерела, де згадуються окремі епізоди, пов’язані з подіями, що відбувалися у Північному Причорномор’ї. Кореляція цих категорій джерел з даними археології дає можливість реконструювати політичний та соціально-економічний розвиток античних центрів Півдня сучасної України, отримати важливу інформацію щодо побуту та релігійних уявлень грецького населення, його стосунків з негрецьким населенням регіону, а також зі світовими державами того часу.Вагомий внесок в археологічне дослідження й вивчення різних аспектів історії та культури Березані, Ольвії та Нижнього Побужжя зробили Б. В. Фар- маковський, Л. М. Славін, О. М. Карасьов, О. І. Леві, В. В. Лапін, С. Д. Кри- жицький, Ю. Г. Виноградов, А. С. Русяєва та ін.; Тіри, Ніконія та Нижнього Подністров’я — Е. Р. Штерн, Л. Д. Дмитров, П. Й. Каришковський, А. І. Фур- манська, І. Б. Клейман та ін.; Херсонеса та Північно-Західного Криму — К. К. Косцюшко-Валюжиніч, К. Е. Гриневич, Г. Д. Белов, С. Ф. Стржелець- кий, Е. І. Соломонік, В. О. Анохін та ін.; Боспорської держави — В. В. Шкор- піл, М. І. Ростовцев, С. О. Жебелєв, В. Ф. Гайдукевич, В. Д. Блаватський, О. М. Зограф, І. Б. Зеест, М. І. Сокольський, Й. Б. Брашинський, Д. Б. Шелов та ін. Саме завдяки багаторічній самовідданій праці цих та багатьох інших вітчизняних дослідників кількох поколінь протягом XX— початку XXI ст. стало можливим написання цього розділу навчального посібника.