Олег Петраускас (Київ) ДЕЯКІ ПІДСУМКИ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИРОБНИЧОЇ ФАКТОРІЇ РИМСЬКОГО ЧАСУ БІЛЯ с. КОМАРІВ
Поселення III-IV ст. н.е. біля села Комарів (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.) відкрите в 1950 р. В 1950-60-х роках його розкопки проводив М.Ю.Смішко, а в 1974 р. на пам'ятці працювала Ю.Л.Щапова.
За шість польових сезонів було розкопано близько 4000 кв.м площі поселення, де досліджено 40 об'єктів пізньоримського часу та 3 споруди раннього залізного віку. Серед об'єктів пізньоримського часу досліджено піч для плавлення скла, споруду на кам'яному фундаменті, гончарний горн, заглиблені та наземні споруди, виносні вогнища тощо.У 2012 р. нами було відновлено дослідження цієї унікальної археологічної пам'ятки. Проект виконується відділом археології ранніх слов'ян та НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України. З 2013 р. проект став міжнародним завдяки співпраці з Вільним університетом Берліну та Інституту старожитностей ім. Генріха Шлімана університету Ростока (Німеччина).
Під час реалізації проекту вдалося вирішити низку питань та отримати нові відомості щодо пам'ятки. Уточнено площу археологічного комплексу - близько 35-40 га. Зроблено геодезичний план північної чверті поселення та розмічено локальну сітку координат. На площі понад 12 га проведено геофізичні дослідження, що дозволило визначити численні аномалії археологічного походження. За п'ять польових сезонів було розкопано близько 900 кв.м площі поселення.
Розкопки проводилися переважно на місці виявлених геофізичних аномалій, що дозволило відкрити 22 археологічні об'єкти: три гончарні горни з передгорновим ямами, житло, кілька господарських ям та споруд, яму з відходами виробництва скла, стовпові ями тощо. Внаслідок цілеспрямованих пошуків у 2012 р. був відкритий синхронний поселенню могильник (Комарів-1), де на сьогодні досліджено шість трупопокладень. П'ять поховань орієнтовані по лінії схід-захід, один небіжчик був покладений головою на північ. Більшість поховань здійснена в ямах із заплічками, в одному випадку простежене дерев'яне перекриття основної ями, а одне поховання дитини було перекрите кам'яними плитками. Глибина деяких ям сягає більше 2 м.
Більшість поховань має сліди ритуальної руйнації в давнину. Серед поховального інвентарю виявлені фібули, намиста, підвіски, гончарний черняхівський та пізньоантичний посуд.Проведені дослідження дозволять зробити деякі висновки щодо цієї унікальної пам'ятки. За своїми розмірами Комарів відноситься до «великих поселень» черняхівської культури. Хронологія речей, які знайдені в Комарові, відображає всі ступені пізньоримського часу - від Cl до D1. Пам'ятка має двочастну планіграфію, яка включає житлову та виробничу частину. Виробництво мало багатогалузеву структуру ремесел та промислів: обробка скла, гончарне, ювелірне, обробка чорного металу, випал деревного вугілля та вапна, ткацтво й ін.
Житлові споруди пам'ятки складаються з трьох основних типів: наземні, заглиблені та кам'яні. Виробничі споруди представлені печами для плавки скла та горнами. Особливе питання для пам'ятки в Комарові - це яким часом обмежується виробництво скла? Отримані дані дозволяють припускати, що виробництво скла в Комарові відбувалося у другій половині ІІІ та IV ст. Особливість матеріальній культурі Комарова надає сильний вплив пізньоантична цивілізація - скло, амфори, будівельні матеріали, самі будівлі. Культурно-етнічний склад мешканців Комарова має гетерогенний характер і складається з представників місцевого населення (ранньослов'янського) та прийшлого (жителів пізньоантичних центрів, пізньоскіфсько- сарматських та східногерманських племен).
Значення археологічної пам'ятки біля Комарова важко переоцінити. На сьогодні це єдиний для черняхівської культури багатогалузевий виробничий осередок і єдиний центр у варварському середовищі в Європі з виготовлення скляного посуду поза межами Римської імперії.