Микола Боднарюк (Опришени) ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК КАМ’ЯНОГО ВІКУ В ПОДНІСТРОВ’Ї ТА ПОПРУТТІ ЧЕСЛАВОМ АМБРОЖЕВИЧЕМ
До археологів міжвоєнного періоду, які внесли посильний вклад у вивчення місцевих старожитностей, належить Чеслав Амброжевич (1900-1954). Його ім'я добре відоме всім, хто займається вивченням пам'яток кам'яного віку на землях Середнього Подністров'я та Попруття.
Він згадується в узагальнюючих роботах з історії археологічних досліджень у регіоні. Наприклад, в колективній праці «Буковина. Її минуле і сучасне» (1956 р.) констатується: «Між двома світовими війнами розкопи на Буковині і досліди над знайденим проводив Ч.Амброжевич, доцент археології в Чернівецькому університеті. Ч.Амброжевич, дослідник перших поселень із палеолітичної доби і городищ Буковини з раннього - історичного часу (Хмелів біля Оршівців, Біла, Стрілецький Кут), залишився до нині найкращим археологічним дослідником північної Бессарабії (повіт Хотин і Сорока), звідки був родом. Інформації про наслідки праць він опублікував у різних румунських, німецьких і бельгійських фахових журналах».Про його дослідження писали чернівецькі газети міжвоєнного періоду. Ім'я науковця згадується в численних роботах вітчизняних дослідників повоєнного часу та сучасних працях, де відзначається внесок у відкриття пам'яток палеоліту, мезоліту, неоліту та енеоліту на теренах Буковини. Зокрема, відомий дослідник пам'яток доби каменю в Середньому Подністров'ї О.П.Черниш так писав про значення його робіт: «Одна з таких груп палеолітичних місцезнаходжень - корманська група, розташована на правому березі Дністра в околицях с. Кормань, Сокирянського району, Чернівецької області. Честь її відкриття належить румунським дослідникам І.Ботезату, Ч.Амброжевичу, М.Морошану, які встановили тут наявність ряду стоянок й провели початкове їх обстеження і першими спробували інтерпретувати геологічне становище і хронологічне місце».
У липні 1927 р. Ч.Амброжевич отримав ступінь доктора природничих наук. Із жовтня того ж року він обіймав посади доцента, вільного викладача палеонтології та палеоліту наукового факультету університету, а з вересня працював ще й бібліотекарем.
Робота в університеті поєднувалася у науковця із дослідженнями буковинських пам'яток. В цей час ним було виявлено і обстежено ряд археологічних об'єктів, переважно кам'яного віку. Матеріали про них Ч.Амброжевич опублікував у ряді видань. Значні досягнення в галузі вивчення найдавніших періодів в історії Подністров'я та Попруття привели до визнання його робіт провідними європейськими фахівцями. Свідченням цього стало обрання Ч. Амброжевича почесним членом ряду наукових товариств Києва, Кишинева, Берліна, Відня, Бухаресту.
Ч. Амброжевич за досить короткий час відкрив і дослідив ряд стоянок палеолітичного часу в Середньому Подністров'ї. Серед них такі відомі пам'ятки як Прилипче, Оселівка, Вороновиця, Бабино, Кормань, Ожево, Волошкове та інші.
Основні археологічні дослідження Ч.Амброжевича на Буковині були пов'язані із вивченням найдавніших пам'яток регіону. Наукова спадщина вченого порівняно не велика. Нам вдалося зібрати інформацію про 19 опублікованих праць.
Серед них на незаперечну увагу заслуговує спільна з Р Поповичем стаття (журнал «Дакія», дослідження 1935-1936 рр.) про розкопки пізньопалеолітичної стоянки в с. Замостя. Бона була виявлена учнем і товаришем Ч.Амброжевича українським вчителем Є.Лазарем у 1935 р. Стоянка розташовувалася за 2 км на південь від села, на високому пагорбі в уроч. Березняк. Знайдені тут численні крем'яні знаряддя праці з ретушованими краями, різноманітні відщепи засвідчували потужність культурних нашарувань пам'ятки і одразу ж привернули увагу науковця. Розкопки пам'ятки проводилися Ч.Амброжевич разом із геологами Г.Маковеєм, І.Анастасіу, палеоботаніком Р.Поповичем та Є.Лазарем, який замальовував знахідки. Археологічне вивчення стоянки дало змогу встановити, що її культурний шар неоднорідний і складався з декількох прошарків товщиною від 5 до 98 см, насичених крем'яними виробами та деревними вугіллями. Основну частину знахідок складали пластини, відщепи, подвійні симетричні вістря, гостроконечники, скребки, різці та інші крем'яні вироби, вкриті патиною. В культурному шарі трапилися також рештки кількох вогнищ. Палеоботанічний аналіз деревного вугілля дав змогу встановити, що для багать використовували букові, грабові та кленові дрова. Стоянка Замостя була віднесена до пізньопалеолітичного періоду. Сучасні дослідження показали, що вона належить до оріньяко-солютрейського часу і датується в межах 23-20 тис. рр. тому.
За своє коротке життя Ч.Амброжевич зробив чимало для вивчення найдавніших сторінок минулого Буковини, відкрив і дослідив десятки різночасових пам'яток, пробудив у наукового світу інтерес до регіону Середнього Подністров'я.