ЖИТЛОВІ СПОРУДИ
Житло 78 (фото 28; рис. 14) — землянка близької до овальної форми у плані, орієнтована умовними кутами за сторонами світу. Стіни житла прямовисні, біля долівки заокруглені, долівка ввігнута, лінзоподібна, дуже міцно утрамбована.
Розміри споруди становлять 2,9 ? 2,7 м, висота земляних стін — 1 м від рівня долівки. Вздовж північної стіни житла траплялися скупчення попелу та вугілля, очевидно, залишки вогнища. Розміри скупчення 0,6 ? 0,4 м.
У північний стіні житла, яка має видовжену форму у вигляді горла лійки, розташована материкова приступка висотою 0,3 м та шириною 0,2 м. Очевидно, приступка позначала вхід у житло.
Заповнення житла складалося із сіро- чорного гумусу, насиченого вугіллям, попелом, шматками глиняної обмазки тощо (табл. 22).
Житло 81 (фото 29) досліджувалося у траншеї № 1 у 2002 р. на місці руйнівних робіт екскаватора, було неповністю досліджене й зафіксоване як споруда 41. Після повного дослідження у 2003 р. у межах розкопу XXI, виявилося, що це — житло типове для поморсько-кльошової культури.
Житло виявлене на глибині 0,7 м від рівня сучасної поверхні на дні ями виритої екскаватором. Уціліла нижня частина будівлі. Судячи по залишках, вона була напівземлянкою, приблизно підко-
Фото 28. Житло 78
воподібної у плані форми, орієнтована кутами за сторонами світу. Стіни житла вертикальні, долівка рівна, міцно утоптана. Розміри житла 3,7 ? 2,4 м, висота земляних стін — 0,2 м від рівня виявлення, Очевидно, що житло було набагато глибше, його верхня частина знята екскаватором.
У південній стіні житла розміщене ні- шоподібне заглиблення шириною 1,2 м та довжиною 0,42 м. Рівень долівки цього заглиблення співпадає з рівнем долівки житла.
У центрі цієї ніші-коридора знаходиться стовпова ями розмірами 0,4 ? 0,2 мj і глибиною 0,25 м від рівня долівки. Ймовірно, цей виступ у долівці був входом у житло, своєрідним тамбуром чи коридорчиком. До стовпа, що стояв тут, очевидно, були прикріплені двері. У північному куті житла знаходився мате-
Фото 29. Житло 81
риковий виступ-прилавок розмірами 2 ? 0,8 м, що піднімався на 0,2 м над рівнем підлоги. У кутах житла розміщені ямки від стовпів діаметром 0,2—0,6 м та глибиною 0,14—0,25 м від рівня підлоги. Стовпи, які стояли тут, вказують на характер конструкції стін, які мали, очевидно, стовпово-плотову основу.
Заповнення житла складалося з темно-сірого гумусу з домішкою попелу та вугілля, шматків глиняної обмазки. У заповненні виявлено невелику кількість уламків ліпного посуду характерного для поморсько-кльошової культури, у тому числі, бочок великого горщика із защипами по вінцях, кістки тварин.
Житло 101 (фото 30; рис. 15) виявлене на глибині 0,85 м від сучасної поверхні, після зачистки стін житла 98. Це була видовжено-овальна за формою напівземлянка, орієнтована довгою віссю за лінією північ—південь. Розміри житла 5,5 ? 3,6 м; висота земляних стін 0,5 м від рівня долівки. Стіни житла вертикальні, різної довжини. У північній стіні зроблено нішу шириною 1,4 м і глибиною 0,4 м. Ще одна ніша-прилавок овальної форми, розміщена вздовж північної частини житла. Складається враження, що це прибудова до основної частини. Її розміри 3,3 ? 1,4 м. Долівка однієї і другої ніші розміщалися на рівні долівки житла, дуже міцно
Фото 30. Житло 101
Рис. 15. План та розрізи житла 101
утрамбованої й рівної. У долівці житла виявлено 6 ямок від стовпів. Дві з них, найбільші, розміщені посередині східної і західної стін, навпроти одна одної.
Ямки мали округлу форму діаметром 0,42 м та глибину 0,15—0,45 м від рівня долівки.Ще три стовпові ямки округлої форми діаметром 0,18—0,21 м і глибиною 0,1— 0,18 м розміщалися по осі житла у його західній частині.
Заповнення житла складалося з темно- сірого гумусу з невеликою домішкою вугликів, уламків кераміки, глини. У заповненні виявлено велику кількість уламків ліпного посуду, характерного для середньої фази розвитку поморсько-кльошової культури, та кісток тварин (табл. 23).
На території Волині зустрічається два типи жител поморсько-кльошевої культури — наземні та заглиблені в землю. Заглиблені в землю житла становлять більшість — 72 %. За глибиною долівки їх поділяють на два підтипи: напівземлянки та землянки.
На сьогодні на Волині досліджено 18 жител-напівземлянок. За своєю формою вони підрозділяються на овальні (Милуші, Хрипаличі), прямокутні (Гірка Полонка, Городок, Линів, Крилів, Острів, Хрінники) та підквадратні (П'ятидні, Гірка Полонка, Городок, Линів, Тяглів).
У Хрінниках (уроч. Шанків Яр) із трьох досліджених жител два були напівземлянками підковоподібної (житло 81) та видов- жено-овальної форми (житло 101). Овальні
Поселення праслов'ян поморсько-кльошової культури житла поморсько-кльошової культури на території Волині зустрічаються на трьох селищах, а саме в Милушах, Хрипаличах та П'ятиднях. Розміри цих споруд коливаються від 2,2 ? 2 м (Хрипаличі) до 3,2 ? 2 м (Милуші). У нашому випадку розміри житла 101 перевищують зазначені майже у два рази й становлять 5,5 ? 3,6 м.
Орієнтація жител різна. Одні орієнтовані довшими стінами по лінії схід—захід (Милуші), другі — видовжені по лінії південний схід — північний захід (П'ятидні), а треті, що характерно і для поселення у Хрінниках, орієнтовані по лінії північ— південь.
У спорудах такого типу помітні сліди вогнищ. У житлах, заглиблених на 0,3 м, вони, як правило, знаходяться посередині долівки (П'ятидні), а в житлах глибиною 0,6—0,8 м (Милуші) — вирізані в західній стіні.
Вогнища мали овальну форму розмірами 0,6 ? 0,4 м у П'ятиднях і 1 ? 0,8 у Милушах.Проте у Хрінниках у житлі подібного типу (житло 101) слідів вогнища не виявлено.
Конструктивною особливістю житла 101 є те, що у його північній частині добудовано нішу розмірами 3,3 ? 1,4 м. На території Волині житла такої форми відомі і в більш ранній час на поселеннях лужицької культури (Головно) [Кухаренко, 1961, с. 61]. На основній території поморсько-кльошової культури — Польщі — споруди овальної форми зустрічаються у Мазовії (Шеліги) і Помор'ї (Юш- кув) [Chomentowska, 1975, s. 298—291, tabl. VIII, 11, 12; Luka, Pietrzak, 1969, s. 86—89].
З жител другого підтипу відомо лише дві землянки — одна з них із селища в Хореві, друга — з поселення біля с. Хрін- ники (житло 78).
Вони суттєво відрізняються одна від одної. Якщо землянка із селища у Хореві складалася з двох ям розмірами 3,5 ? 2,1 м і 3 ? 1,6 м і глибиною камер — 2 м і 0,3 м та мала підпрямокутну форму [Пелищи- шин, 1980, с. 77—78, рис. 5], то житло 78 було однокамерним, мало овальну у плані форму та значно менші розміри. У заповненні землянки з Хорева знайдено залишки глиняної печі у вигляді дрібних кусків глиняної обмазки, а у землянці з Хрінни- ків зафіксовано лише залишки попелу. Також вони мали різну орієнтацію — житло з Хорева орієнтоване довшими стінами за сторонами світу, а житло із Хрінників орієнтоване кутами за сторонами світу. Можна припустити, що житло 78, скоріш за все, мало господарський характер.
Двокамерні житла, подібні до житла
3 Хорева, зустрічаються на Волині в середовищі лежницької групи лужицької культури (Линів, Городок), але чи є вони характерними для поморсько-кльошової культури на основній території її поширення, невідомо. Хоча, взагалі, землянки в цій культурі відомі (Одри, Кунікув) Prahistoria..., 1975].
У минулі роки на поселенні у Хрінни- ках вже було відкрито 3 житла, які також належали до типу заглиблених у землю, тобто були напівземлянками. За формою вони поділяються на підпрямокутні та підквадратні.
Крім жител, на поселенні виявлено
4 господарські споруди і 3 ями.